Сечокам’яна хвороба (нефролітіаз)

Сечокам’яна хвороба – це відкладення твердих каменів у нирках, сечовому міхурі та інших органах сечовидільної системи. В урологічній практиці захворювання зустрічається у 35-40% випадків та займає 2-ге за частотою місце після інфекцій сечових шляхів. Також медичною мовою цю патологію називають нефролітіаз.

В Ужгороді ефективне лікування сечокам’яної хвороби можна отримати у Клініці Біляка (Ужгород). Ми видаляємо камені сучасними щадними методами – зокрема, використовуємо процедуру літотрипсії. Вона дозволяє руйнувати конкременти лазером або ультразвуком, а потім виводити їх у природний спосіб. Це дозволяє значно знизити рівень травматизму та дискомфорту для пацієнта.

Причини патології

Найчастіше сечокам’яна хвороба розвивається на тлі порушень обмінних процесів та відтоку сечі. Її можуть провокувати:

• неправильне харчування – надлишок тваринних білків, солоних, кислих та гострих страв, нестача рослинної клітковини;
• тверда вода – перенасичена солями кальцію;
• низьке споживання води – якщо людина п’є її менше 1,5-2 літрів на день, організму не вистачає рідини, щоб вимити солі;
• хронічні інфекційно-запальні захворювання сечових шляхів – цистит, пієлонефрит тощо;
• патології ШКТ – через хронічні гастрити, виразки та інші захворювання органів травлення порушується мінеральний баланс;
• малорухливий спосіб життя – провокує застійні процеси в малому тазу та нефролітіаз нирок;
• дефіцит чи надлишок вітамінів В, D, ретинолу;
• аномалії будови сечовивідних шляхів – наприклад, звуження сечоводів, опущення нирки та інші;
• зловживання алкоголем – провокує зневоднення, яке викликає порушення обмінних процесів;
• прийом лікарських препаратів із високим вмістом кальцію.

Найчастіше конкременти накопичуються у правій нирці. Двосторонній нефролітіаз діагностують у 15-30% випадків.

Види сечокам’яної хвороби

Патологію класифікують за типом – залежно від цього, які солі переважають у їхньому хімічному складі. Вони можуть бути:

1. Оксалатними – солі щавлевої кислоти, що зустрічаються найчастіше, формуються на тлі запальних процесів. Це щільне каміння чорно-бурого кольору з шорсткою поверхнею, може мати гострі краї та шипи.
2. Уратними – похідні сечової кислоти. Щільні та гладкі конкременти жовто-коричневого кольору.
3. Фосфатними – утворюються при ендокринних порушеннях. Біло-сірі крихкі кристали, які легко кришаться та дробляться.
4. Холестериновими та цистиновими – утворюються на тлі спадкової схильності, зустрічаються досить рідко.

Також патологію класифікують за локалізацією відкладень:

• нефролітіаз – у нирках;
• цистолітіаз – у сечовому міхурі;
• уретролітіаз – у сечоводах.

Симптоми сечокам’яної хвороби

Захворювання ранніх стадіях майже не дає проявів. Але в міру того, як каміння росте, й прогресує сечокам’яна хвороба, симптоми стають більш вираженими:

• біль у попереку (ниркові коліки) – проявляються нападами, найчастіше з одного боку, віддають у малий таз;
• больові спазми промежини;
• порушення сечовипускання – позиви виникають все частіше, але струмінь слабкий, а сам процес важкий та болісний;
• пісок, фрагменти каміння та кров у сечі;
• підвищення температури, слабкість, нудота та інші ознаки загальної інтоксикації.

При діагнозі нефролітіаз симптоми багато в чому залежать від локалізації каменів. Наприклад, якщо вони формуються у правій нирці, то біль теж відчувається праворуч, і навпаки.

Чим небезпечна сечокам’яна хвороба

Патологія дає ускладнення приблизно у 60-70% випадків. Чим більших розмірів досягають конкременти, тим сильніше порушують відтік сечі й більше дискомфорту спричиняють. А якщо камені зрушать з місця й підуть сечовими шляхами, то можуть травмувати слизові оболонки своїми гострими гранями.

Можливі ускладнення сечокам’яної хвороби:

• гострі та хронічні запальні процеси – зокрема, пієлонефрит, уретрит чи цистит;
• гостра затримка сечі – розвивається, коли камінь перекриває сечові шляхи;
• гідронефроз – скупчення рідини в нирці, спричинене застоєм сечі;
• ниркова недостатність – розвивається, коли паренхіма стоншується від постійного впливу каміння.

Іноді камені виходять самі, але при цьому можуть викликати серйозні травми сечовивідних шляхів. Тому при діагнозі нефролітіаз лікування краще проходити в лікарні під наглядом лікаря.

Діагностика сечокам’яної хвороби

У Клініці Біляка ми використовуємо високоточне найсучасніше обладнання. На прийомі наш уролог опитує пацієнта про симптоми, збирає анамнез, а потім призначає:

• лабораторні дослідження сечі – загальні та клінічні на білок, посів на мікрофлору;
• УЗД нирок та сечовивідних шляхів;
• оглядову та екскреторну урографію;
• радіоізотопну реносцинтиграфію;
• КТ та МРТ.

Сечокам’яну хворобу досить легко сплутати з нападом апендициту, виразкою шлунку, холециститом, позаматковою вагітністю, кишковою непрохідністю. Якщо діагноз поставлений неправильно, лікування йде не в тому напрямку, і хвороба прогресує. Тому лікарі Клініки Біляка завжди виступають за комплексну розгорнуту діагностику.

Методи лікування сечокам’яної хвороби

Якщо виявлено сечокам’яну хворобу, лікування проводиться шляхом видалення конкрементів. Консервативна терапія лише полегшує симптоматику цього захворювання, допомагає зняти напади та прибрати запальний процес. Також за допомогою ліків коригують мінеральний баланс та обмін речовин в організмі.

Сьогодні при діагнозі нефролітіаз лікування в Україні дедалі частіше проводиться сучасними малоінвазивними методами. Наприклад, широко використовується літотрипсія – дроблення конкрементів ультразвуком чи іншими ударними хвилями. Процедура проходить без травм та крововтрати, пацієнти після неї швидко відновлюються.

Розрізняють 2 основні види літотрипсії:

1. контактна – доступ до каміння отримують через природні отвори, в які вводять ендоскопічне обладнання;

2. черезшкірна – в області ураженої нирки роблять невеликий прокол, через який отримують доступ та видаляють конкременти.

Якщо приєднуються порушення відтоку сечі, гідронефроз, пієлонефрит, тоді єдиним методом лікування є хірургічний. У Клініці Біляка пацієнтам з діагнозом сечокам’яна хвороба операція проводиться максимально акуратно, щоб прибрати всі відкладення, зберігши нирку. Ми використовуємо при цьому метод лапароскопії.

Харчування при сечокам’яній хворобі

Після того, як було проведено лікування каменів у нирках, для пацієнта все одно існує ризик рецидиву. Адже якщо організм людини схильний до утворення конкрементів, то ця тенденція буде зберігатися. Тому важливо дотримуватись спеціальної дієти.

Що не можна їсти при сечокам’яній хворобі:

• соління та маринади;
• копченості;
• фастфуд;
• гострі продукти;
• смажені страви;
• жирні сорти м’яса та риби;
• продукти, багаті на тваринний білок;
• прості вуглеводи – випічку, торти, десерти.

Що можна їсти при сечокам’яній хворобі:

• свіжі овочі та фрукти;
• нежирні сорти м’яса та риби;
• овочеві супи та пюре;
• каші та цільнозернові макарони.

Особливості лікування в клініці

Якщо вас турбує сечокам’яна хвороба, лікування в Україні за світовими стандартами можна отримати у Клініці Біляка. Тут практикують лікарі, які стажувалися у провідних клініках США та Європи. Кожен випадок ми розглядаємо індивідуально та підбираємо метод лікування з урахуванням особливостей хвороби та стану пацієнта. А щоб не було рецидиву після видалення каміння, наші лікарі підбирають курс фітотерапії на основі лікарських рослин.

Під час перебування в стаціонарі клініки, пацієнти проживають в комфортних одномісних палатах. Обстановка в них більше нагадує номер готелю, тому пригніченості лікарняною атмосферою вдається уникнути. Це, як і харчування на основі екологічно чистих продуктів, значно сприяє швидкому одужанню.

Профілактика сечокам’яної хвороби:

• пийте більше води (близько 2 літрів на добу);
• займайтеся спортом;
• відмовтеся від шкідливих звичок;
• правильно харчуйтеся;
• регулярно відвідуйте уролога та здавайте аналізи.

Якщо ж ви підозрюєте, що у вас є камені в нирках або сечових шляхах, запишіться на прийом до Клініки Біляка – тут вам допоможуть.