Зміст сторінки:

Пієлонефрит

Пієлонефрит

Пієлонефрит нирок – це запально-бактеріальне захворювання основних органів сечовиділення людини. Виникає внаслідок інфекційного ураження, яке відбувається, переважно, в чашечно-мисковій і тубуло-інтерстиціальній системах.

Серед безлічі інфекційних захворювань нирок, пієлонефрит виділяється особливо . Це найпоширеніша ниркова патологія. Та й серед інших інфекційних хвороб зустрічається дуже часто.

Сам термін об’єднує кілька загальних для інфекційного ураження нирок проявів. У нефрології пієлонефрит характеризується як неспецифічний інфекційно-запальний процес, котрий протікає переважно в чашечно-мисковій і тубуло-інтерстиціальній системах нирок. Говорячи простіше, це прояви інфекційного пошкодження нирок будь-яким патогенним мікроорганізмом, при якому вражається весь орган.

Реакція на інфекцію не відрізняється різноманітністю. Виникає запалення, яке призводить до руйнування нормальної тканини, формуються рубцеві зміни. В результаті порушуються всі функції нирки.

Причини

З початку XXI століття все більш міцні позиції завойовує теорія вторинності пієлонефриту. Вона ґрунтується на тому, що в здоровій нирці інфекційний агент не розмножується і не призводить до такої серйозної патології. Майже завжди мають місце попередні порушення уродинаміки, аномалії розвитку, зміни кровопостачання нирок.

Ряд серйозних досліджень показують, що найчастіше пієлонефрит викликається бактеріями-супутниками людського організму. Збудником пієлонефриту частіш за все є кишкова паличка. У 73% це – ізольовані представники кишкової групи (кишкова паличка, ентерококи, протей, стафілококи). Мікробна асоціація з декількох збудників одночасно, виявляється у 27% випадків.

Втім, кишкова паличка висівається в 80% патології. Вважається, що це обумовлено здатністю мікроорганізму спокійно жити й розмножуватися в сечовому міхурі, звідки вона і потрапляє в нирки.

Бактерії досягають нирок висхідним шляхом, якщо є захворювання сечового міхура та/або уретри; і гематогенним, тобто з током крові з інфікованого вогнища.

Саме висхідним шляхом і відбувається інфікування нирки (95% – 97%). Попадання інфекції з кров’ю відмічається лише в 3% -7% випадків.

Основні причини, котрі сприяють захворюванню:

  • переохолодження;
  • перенесений раніше пієлонефрит;
  • несвоєчасні спорожнення сечового міхура;
  • інфекції та недоліковані захворювання сечовивідних шляхів;
  • гострі запальні хвороби – ангіна, абсцеси;

супутні захворювання – цукровий діабет, інфекційні захворювання, гіповітаміноз.

Вигляд нирки під час протікання гострого пієлонефриту

Вигляд нирки під час протікання гострого пієлонефриту

Груп підвищеного ризику три:

  1. Дівчатка раннього віку.
  2. Вагітні та породіллі.
  3. Літні ослаблені люди.

До групи ризику по захворюванню на пієлонефрит також відносяться:

  • чоловіки з патологією передміхурової залози;
  • люди, котрі страждають на сечокам’яну хворобу;
  • люди з недолікованими захворюваннями сечостатевої системи;
  • пацієнти з наявністю перманентних вогнищ інфекції;
  • хворі на цукровий діабет;
  • люди, які мають порушення відтоку сечі;
  • хворі, котрі перенесли інвазивні маніпуляції на сечовому міхурі (цистоскопія, катетеризація).

Безпосередньо до розвитку інфекції сечових шляхів призводить багато факторів:

  • стани, котрі провокують застій сечі в міхурі;
  • недотримання правил асептики при інструментальному обстеженні;
  • вагітність, оскільки матка може перетиснути сечоводи;
  • цукровий діабет;
  • неінфекційні захворювання нирок, наслідком яких є склеротичні зміни їх тканини;
  • стани, що вимагають прийому кортикостероїдів, через які знижується імунітет.

Симптоми пієлонефриту

Як проявляється пієлонефрит? Перші ознаки пієлонефриту у більшості пацієнтів такі:

  • загальна слабкість;
  • висока лихоманка (до 40 градусів);
  • озноб;
  • набряки на обличчі;
  • часте сечовипускання;
  • помутніння сечі;
  • біль у ділянці нирок (одно- або двосторонній).

Іноді пацієнти висловлюють скарги на нудоту і блювоту, головний біль і запаморочення.

Пієлонефрит протікає за трьома варіантами:

  • гострий;
  • хронічний;
  • хронічний з загостреннями.

Гострий пієлонефрит починається з раптового підвищення температури тіла до 40°C. Потім приєднується сильна ломота в тілі, слабкість, млявість – все, що зазвичай супроводжує виражену інтоксикацію. Типовим є біль в попереку, який іноді з’являється не відразу, а на 3-7 день хвороби, може бути як тупого характеру, так і вельми інтенсивним. Хворі відзначають порушення діурезу.

Появу цих симптомів не можна залишати без уваги! У 10% випадків гострого пієлонефриту може розвинутися шоковий стан. Зниження артеріального тиску ще більш порушує кровопостачання нирки, що часто призводить до гострої ниркової недостатності.

Характерних для гнійного процесу змін кольору сечі може не бути, якщо сечовід хворої нирки перетиснутий.

Протікання пієлонефриту у жінок та чоловіків

Протікання пієлонефриту у жінок та чоловіків

Хронічний пієлонефрит часто є наслідком перенесеного гострого. Його прояви відрізняються різноманітністю, що викликано порушенням основних функцій нирок. Іноді може відзначатися сама лише гіпертонія.

Зверніть увагу: односторонній хронічний пієлонефрит може протікати безсимптомно, поки хвора нирка не загине. Тому обов’язково потрібна консультація досвідченого уролога, яку Вам пропонує клініка Біляка. Грамотне обстеження дозволить уникнути важких ускладнень.

При збереженні ниркових функцій на перше місце виходять симптоми хронічної інтоксикації: слабкість, розбитість, млявість. Такі прояви властиві всім хронічним інфекційним процесам. Та іноді відсутність симптомів призводить до того, що діагноз встановлюється вже на стадії хронічної ниркової недостатності. Також варто відзначити, що у чоловіків і жінок хвороба протікає з різними проявами, через кілька суттєвих фізіологічних відмінностей в будові організму.

Основні ознаки гострого пієлонефриту у дітей, це – раптове підвищення температури до граничних значень. Через сильний жар та інтоксикацію організму, стан дитини сильно погіршується, малюків часто морозить і нудить, з’являється блювота, сонливість, зникає апетит. Діти можуть скаржитися на головний біль, дискомфорт внизу спини, в клубовій області.

Хронічна форма захворювання у дітей розвивається, коли запалення не проходить протягом 6 місяців, за які було 2 і більше епізодів пієлонефриту. Симптоми при хронічній формі варіюються залежно від стадії захворювання. Латентна форма здатна не давати симптоматики зовсім, при цьому негативно впливаючи на нирки й провокуючи незворотні зміни в їх тканинах.

У разі хронічного пієлонефриту у дітей, одним з проявів може служити відставання у фізичному розвитку.

Діагностика

Діагностика пієлонефриту починається з консультації лікаря. Він проводить огляд пацієнта й опитування. Лікар здійснює важливі для постановки діагнозу дії. Перш за все – збирає анамнез і вивчає дані пацієнта, скарги. Потім аналізує отриману інформацію:

  • особливості будови організму;
  • супутні патології сечостатевої системи;
  • скарги на болі в області попереку;
  • вид і запах сечі, частоту сечовипускання;
  • артеріальний тиск;
  • ознаки загального нездужання.

Підхід до діагностики має загальні принципи для всіх варіантів перебігу хвороби. Однаково необхідними є лабораторні та інструментальні методи дослідження. А вже результати обстежень дозволяють встановити форму захворювання.

Аналіз сечі – те, з чого повинна починатися діагностика пієлонефриту. З огляду на доступність цього методу, розроблено кілька його варіантів. Аналіз сечі за Нечипоренком відображає кількість еритроцитів і лейкоцитів в сечі. При пієлонефриті всі ці показники скоріш за все будуть підвищені. Проводиться мікроскопія однієї порції сечі, зразка з добового діурезу, пошук специфічних змін фізико-хімічних властивостей. Особливо варто згадати про посів сечі на мікрофлору. Це дозволяє виявити збудника, щоб призначити найбільш ефективний препарат. Загальний аналіз крові при пієлонефриті покаже підвищення рівня лейкоцитів і ШОЕ.

Дуже високою інформативністю вирізняється УЗД нирок, яке дозволяє виявити зміни розмірів, структури органів. Рентгенологічні методи – прохідність сечовивідних шляхів і стан кровообігу в нирках. Радіоізотопні – функціональний стан паренхіми нирок й т.і.. Перераховувати все не має сенсу. Тільки лікар визначає найбільш потрібні варіанти обстеження.

Закарпатська клініка Біляка в Ужгороді має всі умови для встановлення точного діагнозу. Так само, як і досвід фахівців, і можливості найсучаснішого діагностичного обладнання, яким оснащена клініка.

Лікування пієлонефриту

При такій патології, як пієлонефрит, симптоми й лікування розрізняються залежно від форми, особливостей протікання, стадії хвороби. Також має значення вік пацієнта, індивідуальні особливості його організму.

Підходи до лікування гострого і хронічного пієлонефриту різняться суттєво. Критерієм вибору методик є активність запального процесу.

Сеанс озонотерапії

Сеанс озонотерапії

Лікування гострого пієлонефриту передбачає призначення препаратів першого ряду – антибіотиків. Антибіотики – незмінна міра для хворих на пієлонефрит. Але нерідко люди починають «призначати» їх собі самі, через інтернет або за порадою продавця найближчої аптеки. Це може привести до переходу хвороби в хронічну форму і розвитку патогенної мікрофлори, несприйнятливої до дії антимікробних препаратів.

Найбільш ефективні препарати визначаються за підсумками посіву сечі. У більшості випадків показано стаціонарне лікування. Це обумовлено важкістю перебігу хвороби, необхідністю постійного контролю функції нирок. Антибіотики призначаються внутрішньовенно або внутрішньом’язово. Часто є необхідність у корекції супутніх розладів, проявів інтоксикації.

Якщо діагностовано хронічний пієлонефрит, симптоми, лікування будуть істотно відрізнятися від гострого. Лікування хронічного пієлонефриту направлено на попередження рецидивів і збереження функції нирок. Тут на перше місце виходять біологічно активні препарати. Не плутайте з біологічно активними добавками!

Якщо в результаті гематогенного шляху зараження розвинувся пієлонефрит, лікування має бути спрямовано на усунення первинного вогнища інфекції. Тобто, пацієнту лікують грип, тонзиліт, каріозні зуби й т. і.

При сильному больовому синдромі використовують анальгетики та спазмолітики. Якщо розвинулися ускладнення (піонефроз, сечокам’яна хвороба, дисфункція нирок), доводиться застосовувати хірургічний підхід.

Крім лікарських засобів, великою підмогою є фізіотерапевтичні. Показання до їх застосування – стихання процесу та відсутність активного запалення. Пацієнтам з пієлонефритом корисні такі фізіопроцедури:

  • лікувальні ванни на основі вуглекислоти та хлориду натрію;
  • курс питних мінеральних вод;
  • УВЧ нирок;
  • магнітна терапія;
  • ультразвукові процедури;
  • електрофорез нирок.

Вчасно розпочате повноцінне лікування допоможе прибрати гостру форму хвороби в найкоротші терміни, а хронічну – перевести у стабільну ремісію. Завдяки професійному підходу, пацієнт швидко відчує себе значно краще, і якість його життя нормалізується.

Ускладнення

В результаті рецидивів хвороби спостерігаються такі ускладнення хронічного пієлонефриту:

  • Гостра ниркова недостатність (розвивається при двосторонньому пієлонефриті).
  • Хронічна ниркова недостатність (настає внаслідок тривалого двостороннього пієлонефриту).
  • Сечокам’яна хвороба.
  • Піонефроз – це кінцева стадія гнійного запалення нирки, орган повністю заповнюється гноєм.
  • Артеріальна гіпертензія ниркового генезу.

Потрібно розуміти, що при діагнозі пієлонефрит, ускладнення небезпечні для здоров’я, а часом несуть безпосередню загрозу життю хворого.

Профілактика пієлонефриту

Для профілактики пієлонефриту, необхідно:

  • спорожняти сечовий міхур цілком, при перших позивах до сечовипускання;
  • слід дотримуватись природного водного балансу, пити багато води без газу;
  • уникати переохолодження, своєчасно лікувати інфекційні захворювання сечостатевої системи;
  • ретельно стежити за особистою гігієною, проходити профілактичні огляди, особливо особам, які мають в анамнезі хвороби сечовидільної системи;
  • намагатися вести здоровий спосіб життя, збалансувати раціон.

Профілактика також полягає у своєчасному діагностуванні й лікуванні запальних захворювань, котрі в перспективі здатні спровокувати розвиток запалення нирок. Профілактика хронічного пієлонефриту запобігає розвитку незворотних патологічних процесів в нирках.

Озонотерапія

Дуже добре зарекомендувала себе озонотерапія в клініці Біляка. Перевірені й безпечні схеми використання активного кисню знімають інтоксикацію, згубно діють на хвороботворні мікроби, знижують частоту рецидивів.

Все це, плюс екологічна чистота Закарпатського регіону України, дозволяють розраховувати на швидкий і стійкий ефект, якщо Ви виберете для себе лікування пієлонефриту у нас.

В клініці Біляка успішно справляються майже з усіма урологічними захворюваннями. До кожного пацієнта тут застосовується індивідуальний підхід в лікуванні. Високий професіоналізм фахівців гарантує успішне лікування пієлонефриту.

У довірчій, доброзичливій атмосфері, фахівці проведуть огляд пацієнта. Діагностика здійснюється за новітніми медичними стандартами на сучасному обладнанні. У клініці вас чекає ефективна реабілітація, комфортні умови й високий рівень обслуговування.

56657