Схематичне відображення раку уретри

Схематичне зображення раку уретри

Зміст сторінки:

Рак сечовипускального каналу – це злоякісне новоутворення в стінках уретри. Пухлина здатна локалізуватися як у дистальному, так і в проксимальному відділі органу. При цьому найчастіше вона утворюється ближче до вихідного отвору.

Найбільш поширений рак уретри в жінок: це зумовлено анатомічною будовою жіночого сечовипускального каналу. Він відчутно коротший за чоловічий, тому більш схильний до застійних процесів й утворення пухлин. Найчастіше це трапляється після 50 років, у зв’язку з віковими змінами. При цьому ракові клітини досить швидко поширюються з струмом лімфи. У чоловіків патологія теж зустрічається, але значно рідше й проявляється трохи інакше.

Злоякісні новоутворення сечовивідного каналу відносяться до рідкісних випадків: їх частка у загальній онкологічній патології становить менш як 1%, та пересічний лікар рідко з ними стикаться. Цим частково пояснюється значний відсоток пацієнтів із запущеними формами хвороби, котрим важко надати ефективну допомогу.

Професійність та досвід лікарів клініки Біляка м. Ужгорода дозволяють виявити злоякісне новоутворення на самому початку розвитку і пролікувати його щадним малоінвазивним способом.

Причини

Через малу зустрічаємість, досконало вивчити цю патологію поки не вдалось. Але відмічені певні закономірності, котрі свідчать за вплив таких факторів І якщо у людини розвивається рак уретри, то причини здебільшого такі:

  • Вірус папіломи людини.
  • Наявність первинної онкологічної пухлини в сечовому міхурі або репродуктивних органах.
  • Хронічні запальні процеси в уретрі.
  • Періодичні її травмування.
  • Лейкоплакія сусідніх органів – гіперплазія плоского епітелію внаслідок гормональних змін.
  • Часті інфекційні запалення – уретрити.
  • Наявність в анамнезі інфекцій, що передаються статевим шляхом.
  • Аномалії розвитку (дивертикули).
  • Часті випадки катетеризації сечового міхура, це травмує слизисту оболонку уретри й викликає патологічні зміни в ній, які потім перероджуються в ракові клітини.
  • Поліпи на задній стінці уретри, які перероджуються в ракові пухлини.

Ще одна причина виникнення, що провокує рак уретри – вік. Після 50-60 років схильність до онкологічних процесів збільшується. Також помічено, що захворювання частіше виникає в представників європеоїдної раси.

Види пухлини і метастазування

Для такого захворювання як рак уретри класифікація проводиться за типом епітелію, з якого формується пухлина:

  • плоскоклітинний – утворюється з плоского епітелію, локалізуючись у дистальному відділі;
  • перехідно-клітинний – складається з клітин перехідного епітелію, формуючись у проксимальному відділі;
  • залізистий – часто трапляється у чоловіків, утворюючись із залізистих тканин простати;
  • анапластичний – проявляється в жінок, при цьому «будівельним матеріалом» для пухлини служить секреція парауретральних залоз.

Злоякісні пухлини сечовипускального каналу формуються протягом 4 стадій. На 1-ій вони розташовані в субепітеліальних тканинах, не зачіпаючи глибокі шари органу. Починаючи з 2-ої, пухлина проростає в м’язові шари. На 3-ій стадії відбувається метастазування в пахові лімфовузли, а на 4-ій уражаються сусідні органи.

Існує окрема класифікація за мірою інвазивності метастаз:

  • N1 – одиничні до 2 см;
  • N2 – множинні, більше 2 см в діаметрі;
  • M0 – відсутність віддаленого метастазування;
  • M1 – з віддаленим розповсюдженням.

Також пухлини можуть відрізнятися за типом зростання. Вони бувають екзофітними, виразковими, поліпозними й інфільтративними.

Як і переважна кількість онкологічних захворювань, пухлини сечовивідного каналу проходять через стадію передракових явищ – лейкоплакію уретри. На цьому етапі вже з’являється симптоматика, котра має привернути увагу людини.

Клінічні прояви

Пухлина у ділянці меатусу

Пухлина у ділянці меатусу

Пухлина у ділянці меатусу

Симптоматика хвороби залежить від ступеня її поширеності, а також від статі пацієнта. Пухлина уретри у жінок виявляється  за такими ознаками:

  • труднощі при сечовипусканні, що супроводжуються різями;
  • періоди нетримання сечі;
  • періодична печія й біль в уретрі;
  • присутність вкраплень крові в сечі;
  • дискомфорт і біль при сексуальних контактах;
  • виразки й висипання на слизистій оболонці вульви;
  • прозорі й гнійні виділення з уретри;
  • формування свищів між сечовипускальним каналом і піхвою;
  • вагинальні кровотечі;
  • збільшення пахових лімфовузлів;
  • набряклість статевих губ і кінцівок;
  • болі в попереку й малому тазу.

Інколи новоутворення видно неозброєним оком, особливо якщо воно локалізоване поблизу вихідного отвору. У цьому випадку жінка бачить і відчуває характерну припухлість, часто вкриту виразками, яка до того ж виразно промацується.

Коли утворюється рак уретри у чоловіків, то симптоми здебільшого такі:

  • труднощі в процесі сечовипускання;
  • гнійні й кров’яні виділення з уретри;
  • наявність свищів у промежині;
  • хвороблива ерекція;
  • набряклість статевого члена й мошонки;
  • збільшення лімфовузлів і біль у паху;
  • розбризкування сечового струменя;
  • ерекція, що не призупиняється   (пріапізм);
  • пігментні плями на голівці члена;
  • наявність на голівці ущільнення, яке легко промацується.

Здебільшого клінічна картина розвивається в міру прогресування хвороби.  З початком розвитку новоутворення, воно позначається на фізіології сечовипускання. Тому першими ознаками можуть стати дізуричні явища – утруднене сечовипускання, неповне випорожнення сечового міхура. Надалі приєднуються розлади еректильної функції, може відмічатися кров у сечі, з’являється біль.

У просунутих стадіях, пухлина проростає в прилеглі ділянки тіла:

  • Сечовий міхур.
  • Пряму кишку.
  • Передміхурову залозу.
  • Для чоловіків характерне ураження статевого органу.
  • У жінок процес переходить на піхву, статеві губи.
  • Метастазує до регіонарних лімфатичних вузлів.

Коли пухлина досягає значних розмірів та розповсюдженості, лікувати її вкрай важко. Тому при появі незрозумілих порушень сечовипускання чи змін в сечі, варто якнайшвидше звернутися до кваліфікованих фахівців.

Діагностика

Сучасне устаткування та досвід лікарів клініки Біляка надають можливість виявити захворювання на самому початку. Для цього застосовується ендоскопічне обстеження, котре дозволяє оглянути сечовипускний канал на всій його довжині та взяти біоптат – фрагмент тканини для гістологічного дослідження. Така діагностика дає інформацію про розташування, розміри й тип зростання пухлини, а також про її епітеліальну будову й ступінь інвазії.

Звуження просвіту уретри пухлиною

Звуження просвіту уретри пухлиною

Якщо визнано доцільним, проводяться додаткові обстеження:

  • УЗД органів малого таза та позаочеревинного простору. Дає інформацію про вплив пухлини на сусідні органи, наявність метастаз.
  • Комп’ютерна або магнітно-резонансна томограма. Дозволяє отримати тривимірне зображення органу з новоутворенням, оцінити стан прилеглих лімфовузлів, виявити метастази.
  • Ретроградна контрастна цистографія. Показує локалізацію й протяжність новоутворення.

Ці обстеження необхідні для того, щоб диференціювати захворювання від інших патологій зі схожою симптоматикою. Адже часто ознаки раку уретри збігаються з кістами й іншими доброякісними пухлинами, патологіями репродуктивної системи. Але звичайно ж, найціннішу інформацію надає візуальний огляд порожнини уретри під час ендоскопії. Він дозволяє прицільно розглянути пухлину й відразу ж узяти її фрагменти для детального дослідження.

Лікування

Сучасний медичний досвід вказує, що єдиним ефективним способом боротьби з цією формою раку є хірургічне лікування. Принципи втручання обумовлюються статтю пацієнта, розташуванням та розповсюдженістю злоякісного процесу. Через значні відмінності між анатомією чоловіків та жінок, застосовуються різні оперативні техніки.

Якщо у жінки пухлина виявлена на ранній стадії (Т1), то можна обмежитися резекцією лише уретри. Коли процес переходить на піхву (Т2-Т3), резекція уретри доповнюється видаленням вульви зі статевими губами та передньою стінкою піхви.

При залученні сечового міхура видаляються сечовивідний канал та шийка міхура. Розповсюджений ріст пухлини (Т4) вимагає повної резекції органів малого таза із м’язами сечостатевої діафрагми та ділянками лобкових кісток.

У чоловіків уретра має більшу довжину. Тому при локалізації невеличкої (Т1) пухлини близько до меатусу, сечовипускний канал резектується на 2-3 см вглиб від вогнища.

Більший розмір пухлини (Т2) або її розташування у пенільній частині уретри, потребує часткової або повної ампутації статевого органу. При захворюванні задньої частини уретри, можливо знадобиться видалення простати, мошонки чи сечового міхура.

Незалежно від статі пацієнта, починаючи від стадії Т2, операція має супроводжуватись резекцією пахово-стегнових лімфовузлів. При потребі, здійснюється й тазова лімфаденектомія.

Варіант органозберігаючого втручання при раку дистальної частини уретри у чоловіка

Варіант органозбережного втручання при раку дистальної частини уретри у чоловіка

Втручання з приводу раку уретри досить травматичні, тому обсяг операції визначається стосовно кожного хворого індивідуально.

Окрім операції, часто пацієнтам із цим діагнозом потрібні додаткові заходи: хімічна й променева терапія. Опромінення може бути як місцевим, при якому випромінювач вводиться безпосередньо в уретру, так і дистанційним, коли джерело знаходиться поза тілом пацієнта.

Лікарі Ужгородської клініки Біляка регулярно стажуються у провідних клініках США та Європи. Найсучасніші знання дозволяють покращувати якість життя прооперованих пацієнтів на засадах пластичної хірургії:

  • Завжди намагаються не ампутувати хоча б 1-2 см уретри для збереження природного сечовипускання.
  • Коли це не вдається, сечовипускний отвір формують у ділянці промежини, що дозволяє мочитися сидячі.
  • Якщо видаленню підлягає і сечовий міхур, його заміщують фрагментом тонкої кишки, а випускання сечі здійснюється через катетер у сечоприймач.

Деяким пацієнтам вдається допомогти трансуретральним втручанням. Але це можливо лише в тому випадку, коли вони звертаються за допомогою під час ранніх стадій захворювання. Тоді  можна провести хірургічне лікування з мінімальним травматизмом і зберегти пацієнтові не лише життя, але і його якість.

Якщо ж хвороба запущена, це призводить до тяжких наслідків. Уражаються сусідні органи, а згодом – нирки, наднирники, печінка, легені, кісткова тканина. У результаті все закінчується летальним результатом.

Ось чому бажано починати лікування під час ранніх стадій. У цьому випадку є всі шанси перемогти хворобу без зайвої шкоди для здоров’я і ризику рецидиву. Надалі, щоб зберегти результат, потрібно дотримуватись профілактичних заходів: вести здоровий спосіб життя, уникати травм і незахищених сексуальних контактів, регулярно перевірятися у лікаря-уролога  й вчасно лікувати запалення сечостатевої системи.

Особливості лікування в клініці

Якщо у вас діагностовано рак уретри, лікування можна отримати в клініці Біляка. За результатами обстеження буде підібрано правильне лікування. В клініці для діагностики використовується сучасне високоточне устаткування, що дозволяє безпомилково визначити тип і стадію пухлини. Операцію хірурги проведуть з максимальною акуратністю.

Кожен пацієнт отримує у своє розпорядження окрему палату готельного типу і забезпечується всім необхідним на весь час лікування. Створюється індивідуальний сестринський пост реанімаційного профілю. Відновлення сил швидше відбувається під наглядом кваліфікованого та досвідченого лікаря.

У післяопераційному періоді проводяться сеанси озонотерапії, котрі сприяють покращенню самопочуття хворого та запобігають розвитку ускладнень.

Вартість операції: 19 800 грн. В цю ціну входить повне забезпечення пацієнта на стандартний період перебування в клініці, а саме:

  • медикаментозне та хірургічне забезпечення;
  • цілодобовий нагляд лікаря;
  • індивідуальний медсестринський пост;
  • перев’язки та всі медсестринські маніпуляції;
  • перебування в клініці;
  • харчування.

Зверніть увагу! В інших клініках вище перераховане не входить в ціну операції, а оплачується додатково, у зв’язку з чим вартість оперативного втручання значно збільшується. В доплату включають навіть перев’язки, ін’єкції, клізми й т.д.