Сечокам’яна хвороба – одне з найпоширеніших урологічних захворювань, яке характеризується утворенням каменів у нирках та сечових шляхах. Їх формування пов’язане з порушенням обміну речовин та незбалансованим харчуванням, а також особливостями способу життя. Камені можуть відрізнятися між собою за хімічним складом, що впливає на їх форму, щільність та інші характеристики. У міру зростання вони спричиняють сильний дискомфорт і порушують роботу сечовидільної системи. Тому при діагнозі камені в нирках лікування варто проводити вчасно й виконувати всі вказівки лікаря.

Що таке камені в нирках?

Камені в нирках (або нефролітіаз) – це тверді утворення, що формуються з мінералів та солей, присутніх у сечі. Вони можуть бути різного розміру та форми: від дрібних піщинок до великих конкрементів, які заповнюють порожнину органу та пошкоджують його паренхіму. Сечокам’яна хвороба виникає, коли певні речовини в сечі стають занадто концентрованими та починають кристалізуватися. При цьому камені розрізняють залежно від хімічного складу.

Види каменів у нирках

Урологи виділяють декілька основних типів конкрементів:

Кальцієві – є найпоширенішими та зустрічаються приблизно у 80% випадків сечокам’яної хвороби. Вони утворюються через надлишок в сечі кальцію, який поєднується з іншими речовинами. Зокрема, доволі поширеними є кальцій-оксалатні камені, що формують при високій концентрації оксалатів. Їхніми джерелами є шпинат, шоколад, буряк. Також це можуть бути кальцій-фосфатні конкременти, що утворюються внаслідок порушення кислотно-лужного балансу, зокрема при надмірно лужній сечі.
Оксалатні – формуються, коли в сечі міститься забагато щавлевої кислоти. Вона може потрапляти в організм з їжею або утворюватися в процесі обміну речовин. Від чого з’являються оксалатні камені в нирках? Ризик їх утворення зростає при нестачі кальцію в раціоні, оскільки він зв’язує оксалати в кишківнику й запобігає їх всотуванню. Підвищений рівень вітаміну С, який метаболізується в оксалати, також може сприяти цьому процесу.

Уратні – утворюються через надмірний вміст сечової кислоти. Це нерідко пов’язано з підвищеним рівнем пуринів у раціоні, зокрема м’яса та морепродуктів. Найчастіше вони виникають в людей з хронічними порушеннями обміну речовин, насамперед подагрою. Також факторами ризику є часті зневоднення організму та кислотна сеча (pH нижче 5,5). Уратні камені є розчинними, і за допомогою певних медикаментів можна знизити їхній розмір.
Струвітні – мають у своєму складі солі амонію, магнію та фосфату. Вони виникають переважно у жінок і часто пов’язані з інфекціями сечовивідних шляхів. Основна причина полягає в тому, що бактерії розщеплюють сечовину та підвищують pH сечі до лужного. Струвітні камені швидко ростуть і можуть досягати великих розмірів. Вони здатні перетворюватись на коралоподібні конкременти, які заповнюють чашково-мискову систему нирки.
Цистинові – рідкісний тип каменів, що формуються через генетичне порушення обміну амінокислот, що призводить до надлишкового виведення цистину з сечею. Цистин важко розчиняється у воді, тому утворює кристали навіть при нормальному рівні рідини в організмі. Зазвичай ці конкременти виникають ще в дитинстві й потребують спеціалізованого лікування.

Окрім хімічного складу, ниркові камені також класифікують за локалізацією, розмірами та іншими параметрами. Більш детальну інформацію можна отримати на консультації в уролога. У місті Ужгород Клініка Біляка надає професійну допомогу пацієнтам з сечокам’яною хворобою – досвідчені урологи проводять точну діагностику та пропонують сучасні методи лікування. Вони з’ясують, чим було спричинене утворення конкрементів, та як їх можна позбутися.

Причини каменів у нирках

Сечокам’яна хвороба розвивається на тлі змін у хімічному складі сечі та порушення процесів її утворення. Основними провокуючими факторами є:

Недостатнє споживання води – порушення питного режиму призводить до того, що сеча стає концентрованою, й присутні в ній мінеральні речовини кристалізуються. Особливо цей ризик підвищений у літній період або при інтенсивній фізичній активності, коли втрачається багато води через піт.
Незбалансоване харчування – доволі поширена відповідь на питання, від чого камені виникають в нирках. Перш за все, у групі ризику знаходяться люди, що вживають забагато солі. Вона підвищує виведення кальцію з сечею, що призводить до утворення конкрементів. Крім того, надмірне споживання тваринного білка сприяє формуванню уратних каменів через підвищення рівня сечової кислоти. Також продукти, багаті на оксалати (шпинат, ревінь, шоколад), збільшують ризик утворення кальцій-оксалатних утворень.

Порушення обміну речовин – люди в анамнезі в яких є подагра, цукровий діабет, патології щитоподібної залози, ожиріння мають схильність до розвитку сечокам’яної хвороби.
Хронічні інфекції сечовивідних шляхів – патогенні мікроорганізми викликають зміну pH сечі, що створює сприятливі умови для її кристалізації. Це призводить до утворення струвітних каменів.
Вживання певних медикаментів – препарати, що містять кальцій або вітамін D у великих дозах, можуть сприяти формуванню кальцієвих конкрементів. Також сечогінні засоби (діуретики) іноді впливають на концентрацію солей та мінералів у сечі.
Генетична схильність – у родинах із випадками сечокам’яної хвороби ризик розвитку захворювання вдвічі вищий. Також спадкові патології, зокрема цистинурія, підвищують ризик утворення цистинових каменів.

Також ризики утворення конкрементів можуть підвищуватись внаслідок проживання у спекотному кліматі, малорухливого способу життя, зловживання алкоголем. Тому, якщо ви знаходитесь у групі ризику, важливо прислуховуватись до свого організму та звертатись по допомогу за перших ознак хвороби.

Як проявляється захворювання

При каменях у нирках симптоми на ранніх стадіях можуть взагалі не проявляти себе. Зазвичай перші ознаки захворювання з’являються, коли конкременти зростають і тиснуть на тканини органу, або зрушують з місця чи блокують сечовивідні шляхи. Людину при цьому турбують:

Ниркові кольки – різкий інтенсивний біль зазвичай починається в поперековій ділянці, потім може поширюватися у пах або нижню частину живота. Він з’являється раптово, має переймоподібний характер та може посилюватися під час руху.
Зміни у сечовипусканні – позиви стають частішими, випорожнення стає болісним, а потік сечі слабшає.
Гематурія – сеча може бути рожевою, червоною або коричневою через домішки крові. Це трапляється внаслідок травмування слизової оболонки сечовивідних шляхів рухомим каменем.
Каламутність і неприємний запах сечі – свідчить про те, що сечокам’яна хвороба супроводжується інфекційно-запальним процесом.
Нудота і блювання – зазвичай викликаються сильним болем і рефлекторним подразненням нервових закінчень, пов’язаних із нирками та шлунково-кишковим трактом.
Підвищення температури до 38–40°C – є ознаками приєднанні інфекції й можуть вказувати на пієлонефрит або навіть зараження крові (сепсис).

Дуже важливо вчасно звернутись до лікаря з цими скаргами. Адже в міру прогресування хвороби біль при каменях в нирках буде лише посилюватись, а якість життя – знижуватись. До того ж, відсутність правильного лікування може призвести до серйозних негативних наслідків.

Можливі ускладнення сечокам’яної хвороби

Якщо вчасно не діагностувати й не видалити ниркові камені, вони будуть зростати й порушувати роботу всієї сечовивідної системи. Це може спричинити:

Затримку сечі – трапляється, коли конкремент зрушає з місця й блокує сечовід або інші сечові шляхи. Це важкий стан, що потребує невідкладної медичної допомоги.
Інфекції сечовивідних шляхів – камені створюють сприятливе середовище для розмноження бактерій, що може спричинити гострий або хронічний пієлонефрит. У разі тривалого перебігу інфекція може поширитися на інші органи або навіть викликати сепсис (зараження крові).
Ниркову недостатність – тривале блокування сечовивідних шляхів або інфекції можуть призвести до зниження функції нирок.
Гідронефроз – камінь, що перекриває сечовід, викликає накопичення сечі у нирках, що призводить до їх розширення та пошкодження тканин. У важких випадках це може спричинити атрофію ниркової паренхіми та втрату функціональності органу.
Кровотечі – доволі часто камінь у сечовому міхурі або інших органах через тертя пошкоджує слизову оболонку або м’які тканини. Це спричиняє гематурію, яка може призвести до анемії через постійну втрату крові. При великих конкрементах або різкому зростанні тиску в сечовивідних шляхах можливий розрив сечоводу або сечового міхура. Це може спричинити витік сечі в черевну порожнину, що вимагає негайного хірургічного втручання.

Можливі ускладнення сечокам’яної хвороби

Лікування сечокам’яної хвороби

Для кожного пацієнта з цим діагнозом лікар підбирає індивідуальний підхід. Усе залежить від типу каменів, їх розміру, кількості, а також віку й загального стану хворого. Зазвичай консервативна терапія за допомогою медикаментів недостатньо ефективна, оскільки більшість типів каменів не розчиняються за допомогою медичних препаратів. До того ж, існують ризики, що під дією ліків вони розпадуться на фрагменти, що зрушать з місця й застрягнуть у сечових шляхах або пошкодять їх.

Більш ефективним підходом вважається процедура літотрипсії – дроблення конкрементів за допомогою ультразвуку або лазеру. Залежно від доступу, вона може бути:

Контактною – тонкий зонд вводять через отвір уретри й подають за його допомогою імпульси, що руйнують камені.
Перкутанною (чресшкірною) – доступ до ураженої нирки отримують через невеличкий прокол у животі.

У Клініці Біляка літотрипсію проводять за допомогою сучасного лазерного обладнання, використовуючи обидва типи доступу. Все залежить від індивідуальної історії хвороби та особливостей організму пацієнта. в клініці використовують апаратуру нового покоління, що дозволяє подрібнювати конкременти в пил, діючи максимально обережно.

Профілактика сечокам’яної хвороби

Щоб знизити ризики утворення каменів у нирках, лікарі радять:

збалансовано харчуватися, обмеживши в раціоні кількість солі, оксалатів та тваринних білків;
дотримуватись питного режиму – випивати не менше 2 літрів рідини на добу;
відмовитись від шкідливих звичок;
вчасно лікувати інфекційні захворювання сечовивідної системи;
регулярно проходити обстеження в уролога.

Своєчасна діагностика та лікування допоможуть уникнути ускладнень, пов’язаних із сечокам’яною хворобою. Тому не зволікайте – записуйтесь на консультацію до Клініки Біляка прямо зараз, щоб отримати фахову допомогу!