Діагностика хвороб жовчного міхура

В травній системі людини жовчний міхур важливий елемент. Він є судиною для зберігання жовчі й дозовано відправляє жовч у дванадцятипалу кишку. Саме тому, коли цей орган виходить з ладу, якість життя людини сильно погіршується. Важливо вчасно виявити захворювання жовчних шляхів і надати необхідну допомогу.
Зміст сторінки:

Які бувають хвороби жовчного міхура

Однією з найпоширеніших патологій цього органу є жовчнокам’яна хвороба. Усередині міхура або в його протоках утворюються кам’яні відкладення. Це дуже небезпечно, оскільки конкременти заважають нормальному транспортуванню жовчі, можуть повністю блокувати її відтік. Тому важливо виявити їх і вжити необхідні заходи.

Не менш поширеним захворюванням можна назвати холецистит. Це запалення жовчного міхура, через яке він втрачає свою функціональність. Запальний процес при цьому може призвести до серйозних ускладнень: скупченню гною, перитоніту. Також він негативно впливає на роботу всієї травної системи, доставляючи людині безліч мук.

Як зрозуміти, що жовчний міхур не в порядку?

Людина може розпізнати хвороби жовчного міхура за тривожними сигналами, які дає їй організм. Коли цей орган «дає збій», появляються різні диспепсичні явища. Живіт майже весь час роздутий, після їжі часто нудить, інколи доходить до блювоти. Стілець теж порушується: у когось це виявляється у вигляді закрепів, а хтось мучиться від постійної діареї. Але часто не відразу вдається пов’язати ці ознаки з патологіями жовчного міхура, адже вони проявляються й при інших хворобах ЖКТ.

Існують і більш виразні симптоми захворювання жовчного міхура:

  • сеча темніє, набуває кольору темного пива;
  • кал яснішає аж до повного знебарвлення;
  • у роті з’являється неприємний гіркий присмак;
  • шкіра й очні склери жовтіють;
  • знижується апетит;
  • відчувається постійна слабкість, може бути підвищена температура тіла.

Усі ці ознаки – привід записатися на консультацію до лікаря. Якщо запустити патологію, жовчний міхур зовсім втратить функціональність, до того ж це може порушити роботу інших органів, адже в організмі все взаємопозв’язано. Лікар на прийомі проведе ретельне обстеження й підбере відповідне лікування.

Як діагностують патології жовчного міхура

Перш за все, коли людина потрапляє на консультацію до лікаря, він збирає анамнез і призначає аналізи:

  • Крові – показує, чи є в організмі запальні процеси, як проходить обмін жовчних пігментів і кислот.
  • Сечі – якщо в ній присутні жовчні кислоти, це означає, що орган працює неправильно.
  • Калу – допомагає виявити бактерії й паразитів, які могли стати причиною захворювання. Також дає інформацію про роботу травлення. Якщо в калі присутні жовчні пігменти й неперетравлені фрагменти їжі – орган не в порядку.

З інструментальних методів найбільш популярним й інформативним вважається УЗД жовчного міхура. Воно показує камені, паразити, новоутворення, а також дає зрозуміти, у якому стані знаходиться орган.

Окрім цього, діагностика жовчного міхура включає:

  • Фіброгастродуоденоскопію (ФГДС) – органи ЖКТ досліджуються ендоскопічним методом, за допомогою спеціального зонда з вбудованою камерою на кінці. Під час огляду можна побачити, у якому стані знаходиться орган, чи є усередині нього конкременти й інші утворення, а також узяти зразки жовчі для аналізу.
  • Ретроградну холангіографію – ще одне ендоскопічне обстеження, яке перевіряє прохідність жовчних проток.
  • Динамічна гепатохолестографія – використовується для уточнення діагнозу й дає інформацію про те, як працює жовчний міхур у комплексі з печінкою. Допомагає вивчити кількість жовчі, що виробляється, і її подальше переміщення в міхур і кишечник.
  • КТ черевної порожнини – дозволяє зрозуміти, як патологія вплинула на сусідні органи.

У клініці Біляка проводиться діагностика й лікування захворювань жовчних шляхів й інших важливих органів. Тут використовується сучасне устаткування з високим рівнем точності. А компетенція й досвід лікарів дозволяє безпомилково розшифровувати результати, ставити точні діагнози й підбирати правильну стратегію лікування.