Анатомічна будова печінки
Зміст сторінки:
- Фактори розвитку
- Паразитарні кісти
- Непаразитарні кісти
- Клінічні прояви та діагностика
- Небезпечні ускладнення
- Діагностика
- Лікування кісти печінки
- Лікування в клініці Біляка
Кіста печінки – це вогнищеве доброякісне новоутворення в тканинах органу. Воно являє собою заповнену рідиною порожнину, оточену щільною капсулою зі сполучної тканини. Причини появи кіст бувають різні, як і ступінь небезпеки для здоров’я. Особливості мають і методи, котрі застосовуються при лікуванні кіст печінки.
Кісти можуть мати різну локалізацію, утворюючись у будь-яких відділах печінки. Розмір їх варіюється від декількох міліметрів до 20 см та більше. Усередині часто накопичується прозора серозна рідина, але може бути й желеподібна субстанція темного кольору.
Захворювання, як правило, розвивається в людей старших за 45 років і головним чином вражає жінок, у яких кісти в печінці виявляють приблизно в 5 разів частіше, ніж у чоловіків.
Фактори розвитку
Стосовно такої патології, як кіста печінки, причини всіх них до кінця не встановлено. До найпоширеніших відносять запальну гіперплазію жовчних проток. Також є зв’язок між утворенням кіст у печінці та застосуванням оральних гормональних контрацептивів, травматичним пошкодженням органу, іншими пухлинами в черевній порожнині, паразитами. Загалом, причини багато в чому визначають тип кісти.
У класифікації кіст у печінці виділяють дві великі групи:
- Паразитарні.
- Непаразитарні.
Критерієм, як видно, служать причини, котрі призводять до утворення кіст.
Паразитарна кіста печінки
До паразитарних кіст частіш за все призводить зараження ехінококом. Якщо своєчасно не розпочати лікування ехінококозу (ехінококова кіста печінки) – можливе виникнення важких ускладнень. Типова для них локалізація – права частка печінки. Ця кіста на печінці може бути одиничною чи множинною, однокамерною й багатокамерною (характерно для альвеокока). Оболонка зазвичай двошарова: зовнішній фіброзний і внутрішній гермінативний (зародковий) шари. Останній відповідає за секрецію рідини, якою заповнюється кіста. У рідини містяться здатні до розмноження форми паразита.
Ехінокок – причина появи паразитарних кіст печінки
Відзначається повільне безсимптомне збільшення цих утворень, життєздатність гельмінта в них зберігається до 30 років.
Тривале носійство призводить до формування ехінококових кіст печінки дуже великих розмірів (з об’ємом у кілька літрів і діаметром до 20 см). Попутно збільшується й печінка, що зазвичай стає приводом для звернення до лікаря та обстеження.
Людина заражається ехінококом, одним з представників стрічкових (биндових) гельмінтів, через немиті руки та забруднені продукти. Паразитарна кіста печінки може довгі роки бути «будинком» для личинки, яка розвивається всередині капсули. А потім, при розриві капсули, статевозрілі особини переміщаються в тонкий кишківник та розповсюджуються по черевній порожнині.
Непаразитарні кісти
Ці утворення класифікуються за наступними критеріями:
- Полікістоз. Вроджена патологія, може супроводжуватися кістами й в інших органах, частіш за все – у нирках.
- Істинні (солітарні). До цієї категорії включають дермоїдні, ретенційні, прості кісти й багатокамерну цистаденому.
- Хибна кіста печінки. Розвивається після травм, запальних процесів.
- Колопечінкові кісти.
- Кісти зв’язок печінки.
Останні дві групи можуть визначатися як кісти біля печінки. Їх розвиток частіше пов’язаний з вродженими аномаліями.
Істинна непаразитарна кіста печінки є наслідком розладів внутрішньоутробного розвитку. Вона утворюється через порушення формування жовчних проток і вистелена всередині епітеліальними клітинами. Хибна кіста, на відміну від істинної, має вторинне походження й утворюється внаслідок запалень, травм, операцій. Вона формується з фіброзно-змінених тканин органу й не має епітеліального вистилання.
Клінічні прояви кісти печінки
Клінічні прояви та діагностика
Відсутність больових симптомів призводить до того, що кіста в печінці виявляється або при обстеженні з якого-небудь стороннього приводу, або тоді, коли великі розміри утворення починають позначатися на функції печінки та прилеглих органів.
Коли розвивається кіста на печінці, симптоми, на які звертають увагу хворі, наступні: нудота, відчуття важкості в правому боці, диспепсичні розлади. Останні іноді приймаються за симптоматику з боку шлунка. Помилково, без ретельного обстеження, виставляються діагнози гастриту чи виразкової хвороби й деякий час безуспішно лікуються. Подальше прогресування симптомів кісти змушує пройти більш поглиблене обстеження.
Також можуть проявлятися й інші ознаки захворювання:
- здуття живота;
- втрата апетиту;
- пожовтіння шкірних покривів і очних склер;
- відчуття розпирання в правому підребер’ї, котре посилюється після їжі;
- асиметричне збільшення живота в розмірах;
- слабкість і стомлюваність;
- підвищене потовиділення;
- деяке підвищення температури тіла.
У клініці Біляка, м. Ужгород, повністю реалізується концепція індивідуального підходу до кожного пацієнта. Кваліфікація лікарів, котрі регулярно проходять стажування в клініках США й розвинених країн Європи, забезпечує якісне та повне обстеження всіх наших пацієнтів.
Небезпечні ускладнення
Якщо ігнорувати симптоми кісти печінки, наслідки можуть бути вельми сумні. У міру свого зростання вона починає шкодити функціональним можливостям печінки й стискає прилеглі органи. Новоутворення здатне спровокувати серйозні ускладнення:
- холецистит – пухлина здавлює жовчний міхур та його протоки, провокуючи запалення;
- вилив вмісту кісти в черевну порожнину – стається при розриві капсули й несе небезпеку перитоніту, без надання невідкладної медичної допомоги, існує небезпека для життя;
- кровотеча в черевну порожнину – ще один небезпечний наслідок розриву утворення;
- нагноєння кісти – виникає при попаданні всередину інфекції, супроводжується підвищенням температури й сильною інтоксикацією організму;
- розвиток абсцесу печінки – відбувається через інфікування вмісту утворення;
- обсівання всього організму паразитами – гельмінти потрапляють з током жовчі в різні ділянки печінки та кишківника, а звідти – у прилеглі або віддалені органи.
У вкрай рідкісних випадках можливе злоякісне переродження кісти. Тому важливо якомога раніше звернутися за медичною допомогою і пройти обстеження.
Діагностика
При простому лікарському огляді можна виявити зміну розмірів печінки та властивостей її краю. Аналізи крові не дозволяють точно визначити, чи є кіста в печінці чи ні.
Діагностика кісти печінки за допомогою комп’ютерної томограми
Найдоступніший і інформативний метод діагностики – УЗД печінки, органів черевної порожнини й заочеревинного простору. За допомогою ультразвуку добре видно кісту, її розміри й локалізацію. Також обстеження допомагає виявити наявність гною або крові в паренхіми органу. У деяких випадках може знадобитися пункція, щоб узяти зразок вмісту капсули на цитологічне дослідження.
Додатковий інструментальний метод – комп’ютерна томографія. Її дані допомагають точно встановити локалізацію кісти (в товщі органу або в колопечінковому просторі) та спланувати перебіг лікування.
Окреме питання – паразитарні (ехінококові або альвеококові) кісти. У таких випадках застосовується особлива техніка хірургічного лікування, тому діагноз обов’язково підтверджується серологічними дослідженнями крові (виявлення антитіл до паразитів).
Лікування кісти печінки
Єдиний варіант, коли кісти можна просто спостерігати, – полікістоз. Якщо його перебіг не ускладнений, то причин для оперативного втручання немає. У всіх інших випадках, необхідно якнайшвидше здійснити єдиний метод ефективного лікування – видалення (кістектомія).
Лапароскопічне видалення кісти печінки
Причин для такого радикального підходу кілька:
- ймовірність розриву кісти при незначних травмах;
- великі розміри, що призводять до порушення функції органів шлунково-кишкового тракту;
- небезпека інфікування вмісту кісти.
Лапаротомічний доступ для кістектомії супроводжується великими розрізами, вираженою травматизацією тканин організму, загрожує післяопераційними ускладненнями, спайковою хворобою.
У клініці Біляка застосовується більш прогресивний метод –
лапароскопічне видалення кіст печінки. Ця методика виключає розрізи (значить, і післяопераційні рубці), маніпуляції в черевній порожнині здійснюються інструментами діаметром до 10 мм. Тонка робота і професіоналізм хірургів клініки Біляка запобігають спайковим процесам, мінімізують термін відновного періоду. Перебування на стаціонарному режимі скорочується до 2–3 діб.
З діагнозом кіста печінки, лікування методом лапароскопії – найбільш оптимальний тип втручання. Після нього не виникає рецидивів, швидко відновлюється нормальне функціонування печінки й органів шлунково-кишкового тракту.
Переваги лікування в клініці Біляка
Звернення до нашої клініки на Закарпатті гарантує європейський рівень діагностики та лікування кіст печінки. Тут застосовується сучасне обладнання для діагностики, що дозволяє виявити патологію й намітити хід лікування. Наші лікарі, які проходили стажування в країнах Європи й США, з бездоганною точністю видаляють патологічні утворення в органах черевної порожнини.
Після операції, пацієнта чекає комфортна палата, цілодобовий медсестринський пост, повний комплекс необхідних процедур. Також одужанню сприяє екологічно чисте харчування. Поставити питання й отримати компетентну відповідь, можна телефоном або за допомогою сервісу онлайн чату на будь-якій сторінці сайту.