Кіста печінки

Кіста печінки – це заповнена рідиною порожнина, яка знаходиться безпосередньо в товщі органу. Причини появи можуть бути дуже різні, як і ступінь небезпеки для здоров’я. Особливості мають і методи, котрі застосовуються при лікуванні кіст печінки.

Фактори розвитку

В класифікації кіст у печінці виділяють дві великі групи. Критерієм є причини, які їх викликають:

1. Паразитарні.
2. Непаразитарні.

Паразитарні кісти

До паразитарних кіст найчастіше призводить зараження ехінококом. Звичайна локалізація – права частка печінки. Ці кісти можуть бути поодинокими та множинними, однокамерними та багатокамерними (характерно для альвеокока). Оболонка зазвичай двошарова: фіброзний і гермінативний (зародковий) шари. Останній відповідає за секрецію рідини, якою заповнена кіста. У рідині містяться здатні до розмноження форми паразита.

Відзначається повільний та безсимптомний ріст цих утворень, життєздатність гельмінтів у них зберігається до 30 років. Тривале носійство призводить до формування ехінококових кіст печінки дуже великих розмірів (з об’ємом у декілька літрів і діаметром до 20 см). Водночас збільшується й печінка, що зазвичай стає приводом для звернення до лікаря та обстеження.

Непаразитарні кісти

Ці утворення класифікуються за наступними критеріями:

1. Полікістоз. Вроджена патологія, може супроводжуватися кістами в інших органах, найчастіше – у нирках.
2. Справжні (солітарні). До цієї категорії входять дермоїдні, ретенційні, прості кісти та багатокомірна цистаденома.
3. Хибні. З’являються після травм, запальних процесів.
4. Навколопечінкові кісти.
5. Кісти зв’язок печінки.

Останні дві групи можуть визначатися як кісти коло печінки. Їх розвиток частіше пов’язаний з вродженими аномаліями.

Клінічні прояви та діагностика

Відсутність больових симптомів призводить до того, що кісти в печінці виявляються або при обстеженні з якого-небудь сторонньому приводу, або тоді, коли великі розміри починають негативно позначатися на функції печінки та прилеглих органів.

Основні симптоми, на які звертають увагу хворі – нудота, відчуття важкості в правому боці, диспепсичні розлади. Останні іноді вважаються за симптоматику з боку шлунку. Помилково, без ретельного обстеження, виставляються діагнози гастриту або виразкової хвороби та певний час безуспішно лікуються. Подальше прогресування симптомів кісти змушує пройти більш поглиблене обстеження.

В клініці Біляка повністю реалізується концепція індивідуального підходу до кожного пацієнта. Кваліфікація лікарів, які регулярно стажуються в клініках США й розвинених країн Європи, забезпечує якісне та повне обстеження пацієнтів, котрі звернулися за допомогою.

При простому лікарському огляді можна виявити зміну розмірів печінки та властивостей її краю. Аналізи крові не дозволяють чітко визначити, чи є кіста в печінці чи ні.

Найдоступніший і корисний метод діагностики – УЗД печінки, органів черевної порожнини та позаочеревинного простору.

Додатковий інструментальний метод – комп’ютерна томограма. Її дані допомагають точно визначити локалізацію кісти (в товщі органу або в навколопечінковому просторі) і спланувати хід лікування.

Окреме питання – паразитарні (ехінококові або альвеококові) кісти. У таких випадках застосовується особлива техніка хірургічного лікування, тому діагноз обов’язково підтверджується серологічними дослідженнями (виявлення антитіл до паразитів).

Лікування та прогноз

Єдиний варіант, коли кісти можна просто спостерігати, – полікістоз. Якщо його перебіг не ускладнений, то причин для оперативного втручання немає. Для решти кіст, варто застосовувати метод ефективного лікування – видалення (кістектомію).

Причин для такого радикального підходу декілька:

• схильність до розриву при незначних травмах;
• великі розміри, що призводять до порушення функції органів ШКТ;
• небезпека інфікування самої кісти.

Лапаротомічний доступ для кістектоміі супроводжується великими розрізами, вираженою травматизацією тканин організму, здатний призвести до післяопераційних ускладнень, спайкової хвороби.

В клініці Біляка використовується найбільш прогресивний метод – лапароскопічне видалення кіст печінки. Ця методика виключає розрізи (значить, і післяопераційні рубці), маніпуляції в черевній порожнині проводяться інструментами діаметром до 10 мм. Тонка робота та професіоналізм наших хірургів запобігають спайковим процесам, мінімізують термін відновного періоду. Перебування на стаціонарному режимі скорочується до 2-3 діб.

Після лапароскопічного лікування кіст печінки не виникає рецидивів, швидко відновлюється нормальне функціонування печінки та органів шлунково-кишкового тракту.

Звернення до нашої клініки Біляка у м. Ужгород гарантує європейський рівень діагностики та лікування кіст печінки. Поставити питання й отримати компетентну відповідь можна за допомогою телефону або сервісу онлайн чату на будь-якій сторінці сайту.