Післяопераційна грижа

Післяопераційна грижа

Зміст сторінки:

Лапароскопічна пластика післяопераційних гриж – це малотравматичне хірургічне втручання, у ході якого забирається патологічне випинання внутрішніх органів в ділянці післяопераційного рубця. При цьому доступ здійснюється через невеликі проколи в животі, що виключає ризик рецидиву й ускладнень у майбутньому. А сама процедура передбачає не тільки видалення післяопераційної грижі, а і зміцнення слабкого місця передньої черевної стінки за допомогою сітчастого імпланту.

Попри високі досягнення сучасної хірургії, проблема виникнення гриж після операційних втручань на м’язах черевної стінки залишається актуальною. Подекуди й досі застосовуються недосконалі методики, які не враховують індивідуальні особливості пацієнта, що призводить до появи таких неприємностей.

У м. Ужгород, у клініці Біляка, застосовується найсучасніший світовий досвід щодо лікування гриж, котрі виникли після попередніх операційних втручань.

Анатомічні передумови

Післяопераційна грижа живота – це випинання в м’язовому шарі черевної стінки, через яке внутрішні органи виходять за межі свого природного розташування. Зазвичай воно утворюється поблизу хірургічного рубця чи шраму, котрий залишився від перенесеної лапаротомічної операції. Це відбувається через те, що розсічені м’язові волокна після загоєння втрачають еластичність. У результаті внутрішні органи (зазвичай це кишківник і великий сальник), виходять за межі черевної стінки через слабке місце в ділянці рубця, утворюючи грижовий мішок.

Післяопераційні грижі вже тривалий час є суттєвою проблемою герніології. Оскільки всі традиційні методики ушивання гриж (герніорафії) передбачають зміну анатомічного розташування м’язів і фасцій, це призводить до перерозтягнення одних ділянок за рахунок ущільнення і зміцнення інших.

Тому майже 25 % класичних хірургічних втручань із приводу гриж приводять до рецидиву або появи нових. Серед основних причин виділяються наступні:

  • розтягнення тканин;
  • різкі зміни внутрішньочеревного тиску;
  • локальний параліч м’язів при травмуванні нервових гілочок;
  • застосування неякісного шовного матеріалу;
  • формування неадекватного рубця в місці ушивання грижі;
  • надмірний розвиток сполучної тканини після операції;
  • виникнення в ділянці рубця масштабних запалень, нагноєнь, гематом;
  • не надання детальних інструкцій пацієнтам із правил поведінки після втручань.

Усе це тим чи іншим чином сприяє рецидивам гриж або утворенням нових. Результат – розчарування пацієнта в можливостях хірургії.

Негативне ставлення до лікарської допомоги спонукає людину не довіряти лікарям, через що відбувається затягування з лікуванням. Тому досить часто зустрічаються випадки защемлення післяопераційних гриж.

Грижа після операції може розвинутися також і з вини самого пацієнта. Це відбувається, коли він порушує рекомендований режим: не носить бандаж, не дотримується дієти, зарано піднімає важкі речі.

Діагностичні заходи

Типові місця проколів

Типові місця проколів при: а) епігастральна післяопераційна грижа, б) надлобкова, в) правої клубової ділянки, г) правого підребер’я

У подібних ситуаціях розбиратися набагато складніше, ніж при первинних грижах. Адже після попереднього втручання істотно змінюється будова черевної стінки, часто розвиваються спайки.

Тому такі пацієнти потребують особливої уваги вже на етапі діагностики. У клініці Біляка, післяопераційні грижі досліджуються за наступним алгоритмом:

  • Опитування, огляд кваліфікованим і досвідченим лікарем – допомагає виявити характерну для патології симптоматику.
  • З’ясування всіх деталей попередніх втручань – дає можливість розібратися, що під час операції або реабілітаційного періоду пішло не так.
  • УЗД-дослідження – допомагає оцінити розміри та форму грижі, зміни в структурі м’язових волокон, стан органів, що змінили своє розташування. Також показує, чи є в черевній порожнині спайкові процеси.
  • За необхідності – комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія. Проводиться для уточнення діагнозу в складних випадках.
  • Лапароскопічний огляд черевної порожнини – дає максимально повну діагностичну картину.

Останні два методи незамінні для розробки індивідуального плану лікування післяопераційних гриж.

Показання до лікування

Основним показанням є грижа післяопераційна, симптоми якої такі:

  • поява щільно-еластичної припухлості на животі, поруч зі шрамом після раніше проведеного хірургічного втручання;
  • ознаки диспептичних розладів: нудота, відрижка, діарея, гикавка, здуття живота, запори;
  • біль в ділянці випинання, який посилюється при кашлі, фізичному навантаженні, після їжі.

Тут усе просто. Рецидивні чи нові грижі, які утворилися після попередніх операцій, необхідно лікувати. Планове втручання є оптимальним у таких випадках.

І чим раніше його здійснити – тим краще. Негайно треба звертатися за медичною допомогою, коли з’являється біль у проблемній ділянці. Адже коли настає защемлення, операція значно більш травматична й передбачає великі обсяги видалень ділянок кишківника.

Підготовка до герніопластики

У клініці Біляка, усунення післяопераційних гриж проводиться за сучасною лапароскопічною методикою. Це щадна й малоінвазивна операція, яку можна проводити навіть без загального наркозу. Тому герніопластика післяопераційних гриж не потребує від пацієнта складної підготовки.

Перелік передопераційних обстежень виглядає так:

  • клінічні аналізи крові й сечі;
  • біохімія крові;
  • вивчення системи згортання;

Суворих вимог до харчування немає, лише обмежуються продукти, здатні посилити газоутворення. Напередодні втручання ставиться очисна клізма.

Накладення та фіксація сітчастого імпланту на грижові ворота

Накладення та фіксація сітчастого імпланту на грижові ворота

Хід втручання

Якщо в пацієнта виявлена грижа післяопераційна, лікування можливе лише хірургічним шляхом. Лікарі клініки Біляка регулярно проходять стажування в провідних установах Європи та США, тому у своїй діяльності застосовують найбільш прогресивні методики. Так, в операціях із приводу післяопераційних гриж, застосовується лапароскопічна методика з не натяжною пластикою дефекту черевної стінки.

Без розрізів: усі маніпуляції проводяться через кілька проколів черевної стінки діаметром до 10 мм кожен.

Спрощено, перебіг операції виглядає наступним чином:

  1. Встановлення першого порту трохи далі від грижових воріт і місця попереднього втручання. Це потрібно, щоби спайки не заважали оглянути операційне поле.
  2. Визначаються місця, оптимальні для закладу інших інструментів (троакарів). Щоб не зашкодити органам черевної порожнини, застосовують особливі троакари – з тупим кінцем або з вбудованим відеомодулем.
  3. Проводиться лапароскопічний адгеолізіс і створюються умови для зручної роботи хірурга.
  4. Оцінюються розміри дефекту й підбирається відповідної площі сітчастий імплант з інертного полімеру. При цьому важливо, щоб краї сітки на 3–4 см виходили за межі грижових воріт.
  5. Над проблемним місцем розсікають очеревину, заводять під неї імплант і пришивають його просто як латку, яка перекриває дефект у м’язовому шарі.
  6. Для більшої міцності, сітку додатково прошивають з апоневрозом м’язів навколо грижових воріт.
  7. Розсічену очеревину зшивають, вкриваючи нею встановлену латку..

Далі черевну порожнину оглядають на предмет гемостазу, інструменти виймаються, на проколи шкіри накладаються 1–2 шви.

Завдяки такій методиці усуваються передумови для рецидивів післяопераційних гриж навіть за наявності локального паралічу м’язів.

Переваги лапароскопічної пластики післяопераційних гриж

Коли в людини виникла післяопераційна грижа, лікування шляхом лапароскопії є безпрограшним та єдиним оптимальним рішенням. Й ось чому:

  • відсутнє повторне травмування тканин великим розрізом – замість цього виконуються невеликі проколи;
  • уникаємо рясної крововтрати;
  • немає потреби натягувати тканини – сітчастий імплант надійно закриває грижові ворота;
  • відсутній ризик рецидиву;
  • пацієнт швидко відновлюється;
  • після операції не залишається нових шрамів.

У результаті, післяопераційна грижа усувається раз і назавжди, але важливо, щоби протягом реабілітаційного періоду пацієнт дотримувався рекомендацій лікарів. Адже область післяопераційного рубця в цей час ще не зріла і слабка, тому важливо поберегти її, поки тканини не заживуть повністю.

Відновлення після пластики грижі

Людина, у якої усунено післяопераційну грижу черевної порожнини, проводить у стаціонарі 2–3 дні. Першого ж дня після операції, пацієнту дозволено вставати й пити воду, на другий – потроху їсти рідку й м’яку їжу. Після виписки, відновний період триває в середньому 1 місяць, протягом якого потрібно дотримуватися певних рекомендацій:

  • не піднімати важких предметів;
  • не плавати в басейнах і відкритих водоймах;
  • обмежити фізичну й сексуальну активність;
  • запобігати закрепам;
  • дотримуватися дієтичного харчування;
  • стежити за вагою тіла;
  • не відвідувати сауну та лазню;
  • замість ванни, купатися в душі;
  • носити спеціальний бандаж.

У разі дотримання всіх цих правил прогноз сприятливий. У пацієнтів, яким лікували грижі шляхом лапароскопічної герніопластики з використанням сітки, рецидивів практично не буває.

Фіксація імпланту до м'язів грижових воріт

Фіксація імпланту до м’язів грижових воріт

Особливості лікування в клініці

На весь час перебування в клініці Біляка, кожен пацієнт забезпечується окремою палатою готельного типу. Організовується повноцінне і збалансоване харчування.

Створюється індивідуальний сестринський пост реанімаційного профілю. За станом здоров’я пильно стежить кваліфікований і досвідчений лікар.

Високий професіоналізм фахівців, індивідуальний підхід і сучасне обладнання, дозволяють скоротити післяопераційний період до 2–3 діб.

Вартість операції: 16800 грн. В цю ціну входить повне забезпечення пацієнта на стандартний період перебування в клініці, а саме:

  • медикаментозне та хірургічне забезпечення;
  • цілодобовий нагляд лікаря;
  • індивідуальний медсестринський пост;
  • перев’язки та всі медсестринські маніпуляції;
  • перебування в клініці;
  • харчування.

Зверніть увагу! В інших клініках вище перераховане не входить в ціну операції, а оплачується додатково, у зв’язку з чим вартість оперативного втручання значно збільшується. В доплату включають навіть перев’язки, ін’єкції, клізми й т.д.