Зміст сторінки:

Розацеа здавна відома людям. Шекспір ​​згадував в одному зі своїх творінь чоловіка з червоним обличчям і великим носом, характерні ознаки хвороби зображали на своїх картинах художники епохи Відродження. Звичайно, не смертельної, але здатної зіпсувати якість життя, і тому такої, що потребує уваги, лікування.

Сам термін має латинське походження (rosaceus – зроблений із троянд) і відображає головний симптом патології: почервоніння шкіри обличчя, на тлі чого відзначаються інші зміни, відповідно до того клінічного варіанту дерматозу, котрий виник у хворої людини. До рожевих вугрів (acne rosacea), розацеа стосунку не має: це окрема патологія.

Розацеа

Розацеа

Опис хвороби

У сучасному розумінні, розацеа, це хронічне шкірне захворювання не інфекційної природи (дерматоз), яке переважно вражає шкіру обличчя й зони декольте.

Характеризується хвороба млявим, торпідним запаленням, прогресуванням, стадійністю симптомів. Неохоче піддається лікуванню, після переходу в ремісію часто зберігається ризик рецидиву.

Хвороба не особливо розповсюджена: у південних широтах хворіють менше (близько 2 % людей), у північних регіонах більше – до 10 % населення. Ризик появи дерматозу вищий у людей із білою шкірою й рудим волоссям, корінням із кельтської й північноєвропейської генетичної групи.

Початок, зазвичай, приходиться на вік 25–30 років, через що розацеа відносять до дерматозів середнього віку. Пік розвитку частіше припадає на 40–50 років, але належне лікування істотно відтерміновує цей етап.

У чоловіків, захворювання зустрічається рідше, ніж у жінок (приблизно 2:1). Однак слабка стать рідше стикається з проліферативними процесами, за яких у шкірі розростаються сальні залози й сполучна тканина.

Причини та провокативні чинники

Чим конкретно спричиняється розацеа, причини процесу, поки не встановлено. Відомі лише чинники, котрі підвищують ризик появи хвороби та збільшують ймовірність загострення, рецидиву.

Їх ділять на дві великі групи: внутрішні й зовнішні.

Внутрішні чинники ризику

До таких належать:

  • генетика – біла шкіра, руде волосся, висока світлочутливість (1–2 фототип за критеріями Фіцпатріка);
  • захворювання травної системи, зокрема – гелікобактерна інфекція (Helicobacter pylori), хронічні гастрити, коліти, глютенова непереносність, холецистит і панкреатит;
  • патологія ендокринної системи, наприклад – цукровий діабет, проблеми зі щитоподібною та статевими залозами (клімакс, недостатність яєчників);
  • імунні розлади – надмірний синтез пептидів, котрі провокують хронічне запалення в шкірі;
  • розлади регуляції судинного тонусу, по аналогії з вегетосудинною дистонією;
  • психоемоційна нестабільність.

На користь ролі статевих гормонів говорить те, що розацеа на обличчі та інших ділянках тіла в жінок, нерідко виникає у 40–50 років, тобто в менопаузу. І також може провокуватися прийманням гормональних контрацептивів.

Зовнішні чинники ризику

Одразу зазначимо, що роль демодекозу, як причини розацеа, не доведена. Швидше, навпаки: не інфекційний дерматоз створює для кліщів сприятливі умови, і ті заселяють шкіру обличчя.

До зовнішніх чинників відносять усе, що діє на організм, як ззовні, так і зсередини:

  • гострі страви, екзотичні спеції;
  • гаряча їжа й напої температурою від 60 °C;
  • застосування гормональних засобів;
  • використання косметики з ціннамальдегідом;
  • процедури хімічного пілінгу;
  • надмірна інсоляція сонячним ультрафіолетом, відвідування солярію;
  • несприятливий погодний вплив на шкіру – сильний вітер, мороз і спека;
  • вживання спиртних напоїв.

Вважається, що зовнішні чинники призводять до рефлекторного розширення дрібних артерій шкіри обличчя. І якщо вплив здійснюється тривалий час або регулярно, то в людини зі схильністю до розацеа, хвороба розвинеться з більшою ймовірністю.

Різновиди патології

Класифікація захворювання складна, тому що в ній враховуються стадії процесу і варіанти його перебігу. Крім того, існують й атипові форми патології.

На старті процесу, початкова стадія розацеа рідко розпізнається самими пацієнтами, тому що прояви тимчасові й проходять самі собою. Але потім, з плином часу, симптоматика наростає, прогресує. Загалом, виділяють три клінічні стадії.

Види розацеа

Стадії розацеа

Стадія 1, еритематозно-телеангіектатична

Під впливом того чи іншого провокативного чинника (гаряча їжа, спиртне, мороз), виникає відчуття жару в обличчі. Артеріоли розширюються, червоніє шкіра центральної частини обличчя, носо-щічні складки. Коли подразник зникає, проблеми на обличчі проходять самі по собі.

На такій стадії симптоми розацеа можуть лишатися місяці й роки. Однак частіше процес прогресує, судини патологічно розширюються, виникають телеангіектазії: помітна під шкірою мережа розширених капілярів червоного, бурого кольору. Поступово телеангіектазії зливаються між собою, набувають синюшного забарвлення.

Стадія 2, папульозно-пустульозна

Початкова стадія розацеа може тривати роками. Та без лікування, хвороба прогресує. На тлі стійкої гіперемії й телеангіектазій з’являються дрібні папули.

Виглядають, як горбки діаметром 3–5 мм, рожево-червоного забарвлення, щільно-еластичні, не зливаються між собою. Розташовуються частіше на щоках, підборідді, чолі.

У міру прогресування, папули розацеа на обличчі перетворюються в пустули. На них з’являються скориночки, лущення. Пустули частіше утворюються на носі, у носо-губних складках, на підборідді. Гостра стадія супроводжується набряклістю шкіри.

Стадія 3, пустульозно-вузлувата

Характеризується найбільш вираженими проявами захворювання: розацеа супроводжується стійкою еритемою. Телеангіектазії численні, є папули й пустули, набряклі вузли зливаються в бляшки. На цій стадії розвивається фіброз, порушується відтік крові й лімфи від шкіри, що призводить до набряклості обличчя.

Симптоми та прояви

За типового перебігу, скарги змінюються в міру прогресування процесу. І тут уже можна виділяти не три, а чотири стадії дерматозу.

Прерозацеа

Людину турбують періодичні відчуття припливу, печіння в обличчі. Почервоніння й гіперемія, після нападу, зникають, не лишаючи візуальних слідів.

Судинне розацеа

Відповідає першій клінічній стадії. Хворі зазнають частих припливів жару. Приєднується свербіж у шкірі обличчя. Еритема стійка, не зникає. Після дії провокативного чинника (наприклад, вживання спиртного) – посилюється. Виникають косметичні дефекти у вигляді телеангіектазій.

Запальне розацеа

Це папули й пустули. Картина описана вище. Самі хворі, стадію запалення відчувають, як постійне печіння і свербіж. У фазі загострення, гострого перебігу, відзначають набряк обличчя, шиї.

Пізнє розацеа

Відповідає просунутій, пустульозно-вузлуватій стадії. Пацієнти, крім печіння і свербіння, починають скаржитися на грубі косметичні дефекти, розростання і фіброз м’яких тканин:

  • ніс – ринофіма;
  • чоло й ділянка над переніссям – метафіма;
  • області підборіддя – гіатофіма;
  • вушні мочки – отофіма;
  • повіки – блефарофіма.

Пухлиноподібні нарости деформують обличчя, завдають грубих косметичних дефектів та є характерним симптомом розацеа.

Особливі форми патології

Окремі форми патології

Існують пацієнти, у котрих, захворювання перебігає не так, як описано вище. Можуть бути відсутніми характерні для розацеа стадії судинних розладів, припливи, свербіж. Таких атипових форм налічується вісім.

  1. Стероїдна, унаслідок тривалого застосування на обличчі мазей і кремів із кортикостероїдами. На шкірі утворюється еритема темно-коричневого забарвлення з телеангіектазіями, папулами й пустулами. Якщо припинити застосування кортикостероїдних засобів, то процес, зазвичай, загострюється.
  2. Люпоїдна, вона ж – гранульоматозна. У шкірі формуються численні дрібні щільні вузлики (зрідка – поодинокі). Розташовуються, зазвичай, навколо рота та очей. Еритема, судинна сітка, фіброзні зміни також є.
  3. Грамнегативна або інфікована. Переважають пустули, відзначаються фолікуліти. Причина – лікування антибіотиками й заміщення звичайної флори грамнегативною.
  4. Конглобатний варіант: з великими вузлами до 2 см у діаметрі, які виникають у ділянках вже ураженої дерматозом шкіри. Причину вбачають у вживанні галогенів (йод, бром), може виникати під час вагітності.
  5. Фульмінантна форма. Розвивається таке розацеа в жінок. Процес гострий, на тлі здоров’я і благополуччя виникає набряк, багряна еритема, вузли, котрі зливаються в конгломерат. За 1–1,5 років, проходить сама собою.
  6. Зі стійким набряком та еритемою в ділянці чола, перенісся, верхньої половини обличчя (хвороба Морбігана). У міру прогресування, набряк ущільнюється, еритема посилюється. Упродовж року набряклість стає фіброзом.
  7. Офтальмічна форма залучає до процесу повіки, кон’юнктиву, рогівку. Офтальморозацеа перебігає зі скаргами з боку очей: свербіж, печіння, сухість або сльозотеча й т.і. Ураження рогівки здатне призвести до сліпоти.
  8. Ринофіма – інфільтративно-продуктивна форма. Часто буває завершальним етапом дерматозу, але здатна виникати й без попередніх припливів, еритеми.

Діагностика та лікування

Перед тим, як лікувати розацеа на обличчі, потрібно переконатися в точності діагнозу. Тут не обійтися без консультації дерматолога, тому що важливо не лише розпізнати дерматоз (для цього є відповідні критерії), але і встановити його форму, варіант клінічного перебігу. Іноді для цього доводиться робити біопсію, специфічні лабораторні дослідження.

Чи можна вилікувати розацеа – питання непросте. Досвідчений дерматолог, розпізнавши хворобу на початкових стадіях, здатний уповільнити або зупинити її прогресування. Головне – повна діагностика й пошук тригера, провокативного чинника. А потім – його усунення, що є початком лікування розацеа.

Загалом, схема терапії складається зважаючи на тяжкість, форму, давність процесу, стать пацієнта та його вік. Лише індивідуальний підхід дає можливість підібрати ефективне лікування серйозного й небезпечного дерматозу – розацеа.

Список використаної літератури:

  1. Chauhan N. «Rosacea: patophyziology and management principles»., Facsial Plast. Surg. Clin. North Am. – 2013. – Vol. 21, № l. – P.127-136.
  2. Потекаев, Н.Н. «О причинах сосудистых изменений и методах профилактики этого заболевания»., Клиническая дерматология. – 2004. – № 4. – С.82-84.
  3. Хайрутдинов, В.Р. «Розацеа: современные представления о патогенезе, клинической картине и лечении»., Эффективная фармакотерапия. – 2014. – № 19. – С. 32-37.
  4. Рахматуллина Н.М., Гарифуллина Г.З., Сибгатуллина Н.А., Ахмедзянова Д.Г., Закирова Г.Н., и Трофимова О.Р. “Розацеа” Медицинский вестник Башкортостана, том 12, №. 5 (71), 2017, стр. 138-144.
  5. Елистратова Людмила Леонтьевна, Потатуркина-Нестерова Наталья Иосифовна, и Нестеров Алексей Сергеевич. “Особенности клинического течения розацеа при сочетании с демодекозом”. Казанский медицинский журнал, том. 93, №. 6, 2012, стр. 899-902.
Поширені запитання

Скільки коштує лікування в Клініці Біляка?

Вартість всіх операцій можна дізнатися на спеціальній сторінці сайту

Що входить у вартість операції?

У вартість операції в Клініці Біляка входить повне забезпечення пацієнта, а саме:
- хірургічне та медикаментозне забезпечення
- харчування та проживання
- цілодобове спостереження медичного персоналу
- перев'язки і все медсестринські маніпуляції

Хто в Клініці Біляка проводить операції та лікує хвороби?

Операції в Клініці Біляка проводить кандидат медичних наук, головний лікар, лікар вищої категорії - Біляк Степан Степанович
З усіма лікарями та медичним персоналом можна ознайомитися на сторінці лікарів