Зміст сторінки:

Оніхомікоз, або грибок нігтів – досить часта патологія в Україні. З нею стикаються до 15 % всього населення нашої країни, а серед 60-річних людей хворіють майже 30 %. Така поширеність пов’язана зі млявою симптоматикою, повільним перебігом захворювання. І, часто, – з відсутністю швидкого ефекту від лікування, через що пацієнти кидають терапію, не доводячи курс до повного одужання. У такому випадку хворі стають поширювачами грибкової інфекції, передають її близьким, членам родини й навіть незнайомим людям.

Водночас повноцінне лікування в дерматолога допомагає позбутися від неприємних і небезпечних симптомів грибка нігтів. І тим швидше, чим раніше людина звернеться по допомогу до кваліфікованого лікаря.

Грибок нігтів

Що це за хвороба

По суті ми маємо справу з інфекцією, причиною якої є мікроскопічні грибки. За умови збереженого імунітету організм успішно з ними справляється, крім випадків масивного зараження одразу великою кількістю збудників.

Але наші нігтьові пластинки позбавлені судинної мережі, там немає імунних клітин, через що виникає вразливість перед паразитами. Саме тому багато хто з людей на власному досвіді знає, як виглядає грибок нігтів на ногах чи руках.

Потрапивши на ніготь, паразит починає рости вглиб, харчуючись кератином (основний білок, з якого складаються нігті й волосся) та розшаровує його.

Поступово збудник руйнує нігтьову пластину й переходить на прилеглу шкіру. Тоді вже виникає імунна відповідь, запалення. Однак організм не здатен знищити патоген, тому що мікроорганізм отримує постійне «підживлення» з хворого нігтя.

І тут криється важливий момент, від якого залежить успіх терапії. Для того щоб лікування грибка нігтів завершилося повним одужанням, потрібно знищити збудника у всій нігтьовій пластинці.

Умова успіху – продовження терапії, поки не відросте повністю здоровий ніготь. В іншому випадку міцелій, укорінений глибоко в товщі пластинки, дасть новий ріст, і виникне рецидив.

Причини й провокативні чинники

Головна умова для розвитку захворювання – потрапляння грибка в сприятливі для росту й розмноження умови, якими є нігтьова пластинка. Серед збудників нараховується приблизно 50 видів.

Усі патогенні різновиди грибку ніг чи нігтів рук, належать до одного з трьох сімейств:

  1. Дерматоміцети або дерматофіти (спричиняють приблизно 80–90 % випадків).
  2. Дріжджові (кандиди, 5–10 % пацієнтів).
  3. Грибки з роду пліснявих – рідкісна знахідка, характерна для слабкого імунітету в людини.

Ризик розвитку оніхомікозу підвищують такі чинники:

  • цукровий діабет – знижений імунітет, ослаблена циркуляція крові й імунна відповідь на периферії шкіри, особливо, у нижніх кінцівках, підвищений рівень глюкози, якою живиться збудник;
  • травми пальців в області нігтів, котрі полегшують проникнення паразитів;
  • відвідування громадських лазень, душових, користування загальними губками;
  • процедури манікюру та педикюру, якщо майстер не здійснює дезінфекцію інструментів;
  • застосування антибіотиків;
  • регулярний вплив мийних засобів на шкіру, контакт із забрудненими предметами, землею;
  • системні імунодефіцити (ВІЛ, лікування гормонами, цитостатиками);
  • порушення мікроциркуляції – синдром Рейно, варикозна хвороба вен, облітераційний ендартеріїт, важкий перебіг серцевої недостатності та ін.

Унаслідок низки чинників, частіше страждають нижні кінцівки, й людей приводить до дерматолога грибок нігтів на ногах. Виною тому:

  • підвищена вологість – надто тісне, щільне взуття;
  • недостатня увага гігієні;
  • товста нігтьова пластинка першого пальця, яка дає грибку простір для росту та накопичення маси;
  • тривале ігнорування симптомів оніхомікозу або віра в те, що пройде саме.

Останнім часом люди намагаються лікуватися за порадами та рекомендаціями, знайденими в інтернеті. І це – велика помилка, причина рецидивів, один із механізмів поширення інфекції.

Шляхи зараження

Часто люди інфікуються в гуртожитках, у душових басейнів і спортзалів. Іноді сімейні випадки зумовлені користуванням загальним взуттям, тому що збудник засіває спорами всі предмети, котрі контактують з ураженими ділянками ніг.

Нерідко причиною грибка нігтів на руках стає осередок мікозу в міжпальцевих проміжках, а первинне вогнище на ногах локалізується в ділянці підошви. Тому так важливо за підозри на грибкове ураження шкіри стоп чи рук звернутися до дерматолога. Зрозуміло, не варто зволікати й тоді, коли вже виникають ознаки ураження нігтів.

Клінічні форми й симптоми

Власне, розподіл хвороби на стадії у дерматології не сформувався. Пов’язано це з великою різноманітністю збудників, і, відповідно, різним перебігом процесу. Варто говорити про ранні ознаки грибка нігтів на ногах чи кистях, та пізні, які виникають унаслідок тривалого перебігу оніхомікозів.

Дерматологи розділяють патологію на чотири клінічні форми, котрі можуть змінювати одна одну чи поєднуватися в одного пацієнта:

  1. Дистальний оніхомікоз.
  2. Білий поверхневий.
  3. Проксимальний процес.
  4. Тотальне ураження з дистрофічними змінами.

Дистальний оніхомікоз

Альтернативна назва – дистально-латеральний. Характерний для початкової стадії зараження дерматофітами. Первинний осередок виникає там, де знаходить собі шлях грибок нігтів на ногах або кистях: по краю зрізу (дистальний) або збоку нігтя, біля кутикули (латеральний варіант).

Симптоми:

  • потовщення нігтьової пластинки в місці проникнення й поруч із ним;
  • зміна кольору з рожевого на жовтуватий, іноді із сірим відтінком;
  • починається відшарування нігтя від ложа (оніхолізис).

Помітні оку симптоми з’являються не одразу, а через кілька тижнів від моменту зараження.

Білий поверхневий

Властива така клінічна форма лише грибку нігтів ніг і спричиняється, зазвичай, збудниками з роду пліснявих. Захворювання виглядає як чітко окреслені білі плями по боках або з краю нігтя, у місці проникнення паразита. Потім у ділянці плям кератин руйнується, нігтьова пластинка стає пухкою й шорсткою, легко кришиться.

Якщо перед цим не було запалення в ділянці кутикули, то процес протікає безболісно, через що часто й зустрічаються оніхомікози в просунутих стадіях.

Проксимальний варіант

Клінічна форма, за якої уражається зона росту. Може виникати як первинний процес, коли в цьому місці відбувається проникнення збудника, або вторинно, унаслідок прогресування дистально-латеральної форми інфекції.

За такого сценарію, симптоми грибку нігтів помічаються в ділянці зони росту. Там з’являється нерівномірне потовщення (піднігтьовий гіперкератоз), може відзначатися розщеплення, розпад нігтьової пластини.

Через пошкодження зони росту, новий ніготь відростає вкрай погано, що створює труднощі під час лікування такої форми захворювання.

Тотальні дистрофічні зміни

Зазвичай, виникає на тлі тривалого ураження чи коли людина не знала, чим лікувати грибок нігтів рук або стоп. Паразит вражає всі відділи: піднігтьовий простір, товщу пластинки й зону росту (матрикс).

Як наслідок, відбувається повний оніхолізис, руйнування і відшарування всієї пластинки.

Нерідко, з настанням цієї стадії з’являються свербіж, біль. Бувають ознаки запалення з боку кутикули, матриксу або ділянки пальця, оголеної після оніхолізису.

Типи захворювання

Для того, щоб полегшити діагностику та складання плану про те, як вилікувати грибок нігтів, дерматологи часто оцінюють захворювання за змінами, які відбулися  в уражених ділянках.

  1. Нормотрофічний варіант можна розглядати, як початкову стадію процесу, незалежно від збудника і варіанти перебігу. Характерною є зміна забарвлення: виникають плями або смуги жовтого, охряного, білого кольору, котрі поступово розширюються і зливаються по всій площі нігтьової пластинки. Однак зберігається її нормальна товщина, конфігурація теж не змінюється.
  2. Гіпертрофічний тип відзначається піднігтьовим гіперкератозом, через що пластинка потовщується. Паралельно вона втрачає глянець, мутніє, деформується. З краю підстригання утворюються нерівності, щербинки, тому що уражений грибками кератин легко кришиться. На цій стадії, пацієнти з такими симптомами грибку нігтів на ногах, можуть скаржитися на біль під час ходьби.
  3. Оніхолітичний процес характерний для просунутих, давніх оніхомікозів. Нігтьова пластинка стає буро-сірою, вона тьмяніє, без труднощів відшаровується від ложа. Якщо грибок не доростає до матриксу, то в області зони росту зберігаються нормальні, рожеві та гладкі ділянки кератину.

Вказані типи оніхомікозу характерні для будь-яких форм захворювання. Тому описані симптоми грибку нігтів на руках чи ступнях, часто застосовуються дерматологами для оцінювання давності процесу.

Діагностика й лікування

За візуальними ознаками встановити збудника неможливо. Але це необхідно зробити. Різні види паразитів чутливі до різних медикаментів і їх ідентифікація дає змогу вирішити, чим лікувати грибок нігтів, підібрати оптимальну терапію. Тим більше, що в пацієнта можуть відзначатися поєднані інфекції (наприклад – дерматофіти з пліснявими грибками). Це потребуватиме застосування одразу декількох препаратів із різних груп.

лікування Грибок нігтів

Для того, щоб спланувати, як лікувати грибок нігтів на ногах чи руках, зверніться в Клініку Біляка. Спочатку наші лікарі проводять дослідження уражених ділянок. Здійснюється мікроскопія невеликого фрагмента з осередку ураження. За характерними візуальними ознаками можна встановити рід і вид збудника.

Другим етапом йде культуральне дослідження. Матеріал із хворої ділянки поміщають на поживне середовище, вирощують на ній колонії збудника й перевіряють, які ліки для нього більш згубні.

На підставі цієї інформації лікарі клініки розпочинають комбіновану терапію: місцеве й системне застосування протигрибкових засобів. На підставі цієї інформації лікарі клініки розпочинають терапію.  І нагадаємо: незалежно від того, чим лікують грибок нігтів, терапію треба продовжувати до повного відростання здорової пластинки.

Паралельно потрібно коригувати причину, котра спричинила грибок нігтів рук або ніг: одягати гумові рукавички під час робіт із землею або миття посуду, носити легке взуття, котре дає шкірі «дихати», контролювати рівень глюкози крові й т.і.

Список використаної літератури:

  1. Цыкин А.А., Ломоносов К.М., “Онихомикоз: этиология, диагностика, клиника и лечение”. Регулярные выпуски «РМЖ» №19 от 09.10.2007 стр. 1371.
  2. Салий Елена Анатольевна. “Онихомикоз – современные взгляды и подходы к решению проблемы”. Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология, №. 1-4, 2013, стр. 235-240.
  3. Антонов В. Б. “Стандарты диагностики и лечения микозов”. Проблемы медицинской микологии. – 2001. – Т. 3, № 2. – с. 48-49.
  4. Руденко А. В., Коваль Э. З., Рыжко П. П., Заплавская Е. А. “Онихомикозы. Диагностика. Этиология. Эпидемиология. Лечение.” – К., 2007. – 284 с.
  5. Коган Б.Г., Верба Є.А. “Инновационные подходы в комбинированном лечении онихо и дерматомикозов у пациентов разных возрастных групп. Новый опыт клинического применения препаратов в практике врача дерматовенеролога.” Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2017. № 3 (66).