Щитоподібна залоза – це орган ендокринної системи, що виробляє гормони, відповідальні за метаболізм та інші біологічні процеси. Вона розташована в нижній частині шиї та регулює життєдіяльність усього організму. Тому коли в її роботі виникають збої, це може спричинити серйозні проблеми зі здоров’ям.

Будова щитоподібної залози та її функції

Цей орган знаходиться унизу шиї, між гортанню та трахеєю. Залоза формою нагадує букву «Н»: складається з 2 часток, які з’єднуються вузьким перешийком. На задній її частині знаходиться кілька паращитоподібних залоз.

Основна функція щитоподібної залози – виробляти гормони, що підтримують роботу всього організму. Ці речовини відповідають за:

  • обмінні процеси;
  • клітинне зростання;
  • синтез білка;
  • розщеплення жирів;
  • зміцнення кісткової тканини;
  • енергетичний обмін у клітинах.

Основні гормони щитоподібної залози – це йодовмісні речовини, а саме: тироксин (Т3), трийодтиронін (Т4), кальцитонін. Вони відіграють важливу роль у виробництві тиреотропіну, що виробляється гіпофізом та гіпоталамусом.

Поширені захворювання щитоподібної залози та їх причини

  1. Гіперфункція щитоподібної залози (тіореотоксикоз або гіпертиреоз) – орган виробляє забагато гормонів.
  2. Гіпофункція щитоподібної залози (гіпотиреоз) – дефіцит йодовмісних гормонів.
  3. Фолікулярна аденома щитоподібної залози – доброякісне новоутворення, вузлик у тканинах органу.
  4. Аутоімунний тиреоїдит – хронічне запалення щитоподібної залози, що руйнує структуру її тканин та порушує роботу.
  5. Зоб – патологічне збільшення щитоподібної залози, яке найчастіше супроводжується гіперпродукцією гормонів та сильною інтоксикацією.
  6. Рак щитоподібної залози – це злоякісна пухлина, яка формується у тканинах органу.

Чому розвиваються хвороби щитоподібної залози? Вони можуть передаватися у спадок і бути аутоімунними. Також нерідко їх провокують:

  • неправильне харчування;
  • хронічні стреси;
  • вплив радіації;
  • черепно-мозкові травми;
  • інфекційно-запальні патології;
  • вікові зміни.

Як проявляються патології

Коли у людини «ламається», щитоподібна залоза, симптоми можуть відрізнятися – все залежить від захворювання. Наприклад, при гіпотиреозі:

  • погіршується пам’ять та концентрація уваги;
  • підвищується тривожність, може розвинутися депресія;
  • порушується сон;
  • падає апетит;
  • волосся стає тонким та ламким;
  • шкіра лущиться;
  • артеріальний тиск постійно знижений;
  • часто відчувається озноб через знижену температуру тіла;
  • турбують запаморочення;
  • збільшується вага;
  • турбують запори;
  • в жінок збивається менструальний цикл;
  • постійно відчувається втома та слабкість.

При гіпертиреозі, коли гормонів виділяється дуже багато, людина може зіткнутися з такими проблемами:

  • частішає серцебиття;
  • виникає рясна пітливість;
  • різко знижується вага;
  • тиск постійно підвищений;
  • людина стає дратівливою, нервозною, неспокійною;
  • погіршується зір;
  • порушується травлення, часто турбують нудота, проноси;
  • частішає сечовипускання;
  • тремтять руки та пальці;
  • випадає волосся.

Коли у людини розвиваються зоб, гіперплазія щитоподібної залози, злоякісні пухлини, ці патології супроводжуються збільшенням розмірів органу. При цьому можна побачити:

  • припухлість унизу шиї;
  • біль та дискомфорт у горлі;
  • ускладнене ковтання та дихання;
  • набряклість обличчя та шиї;
  • зміну голосу.

Якщо ви помітили у себе схожі проблеми – потрібно записатися до лікаря та пройти скринінг щитоподібної залози. На ранніх фазах хвороби цього органу легше піддаються лікуванню.

Діагностика захворювань щитоподібної залози

Щоб з’ясувати причини збою в роботі органу, необхідно пройти комплексне обстеження. Для цього використовують такі методи:

  1. Візуальний огляд та пальпація щитоподібної залози – дозволяє оцінити розмір та форму органу, виявити збільшення, неоднорідність чи інші аномалії.
  2. Ультразвукове дослідження щитоподібної залози – дає можливість візуалізувати її розміри, форму та структуру, виявити вузли та інші новоутворення.
  3. Аналізи на гормони щитоподібної залози – включають проби на Т3, Т4 і ТТГ. Їх беруть із вени. За допомогою цього дослідження можна зрозуміти, чи порушені функції органу, і в який бік. Для гормонів щитоподібної залози норма становить: Т3 – 1,17-2,18 нмоль/л загальний та 0,4 нг/100 мл вільний, Т4 – 62-141 нмоль/л загальний та 1,5-2,9 мкг/100 мл вільний, ТТГ – від 0,4-0,5 до 4,2-5 мМЕ/л.
  4. Біопсія щитоподібної залози – призначається, коли ультразвук показав збільшення органу, гіпертрофію тканин, вузли. У проблемну ділянку вводять спеціальну голку, якою роблять пункцію щитоподібної залози з забором тканин для гістологічного дослідження. Це дозволяє визначити, чи є новоутворення злоякісним.

КЛІНІКА БІЛЯКА (Ужгород) оздоблена сучасними ультразвуковими сканерами, що дають чітку візуалізацію. Тут можна пройти точне УЗД щитоподібної залози, що допоможе оцінити стан органу.

Як лікувати патології цього органу

Коли в пацієнта є на руках результати діагностики, він звертається до ендокринолога. Лікування щитоподібної залози підбирають з урахуванням діагнозу, й насамперед гормонального статусу. При гіпер- та гіпотиреозі, а також тиреоїдиті допомагає консервативна терапія. Пацієнту призначають ліки, що допомагають нормалізувати функції органу або зняти запалення.

Якщо під час обстеження виявлено аденому, зоб та інші новоутворення, консервативна терапія не спрацює. Необхідно робити операцію, і є 2 основних методи:

  1. Резекція щитоподібної залози – пацієнту видаляють новоутворення, або частину органу. Цим способом лікують аденому, зоб, а також гіперфункцію, яка не піддається консервативній терапії.
  2. Видалення щитоподібної залози – радикальна операція, яку проводять при злоякісних процесах та великих вузлах.

Іноді при раку або сильному гіпертиреозі може застосовуватися радіойодтерапія. Пацієнту вводять радіоактивний йод, який захоплюється щитоподібною залозою та руйнує її клітини.

Важливо розуміти, що життя після видалення щитоподібної залози має свої особливості. Пацієнту підбирають замісну терапію, щоб підтримувати нормальний гормональний фон в організмі. Також потрібно правильно харчуватися, відмовитися від куріння та вживання алкоголю.

Профілактика

Насамперед, треба стежити за раціоном. Корисні продукти для щитоподібної залози: йодована сіль, риба, шпинат, морська капуста, броколі, яблука, хурма, горіхи. Але підбираючи раціон важливо знати свій точний діагноз. Адже за одних патологій ці продукти допомагають, а за інших – лише посилюють хворобу. Рекомендації щодо дієти можна отримати в ендокринолога – він підкаже, як нормалізувати роботу щитоподібної залози.

Пам’ятайте, що найкращий спосіб профілактики – це регулярна діагностика. Запишіться до КЛІНІКИ БІЛЯКА, щоб пройти УЗД!