Декілька днів тому ми привезли хворого батька до “медичних світил”. Дуже переживали, щоб з ним було все добре. Але виявилося, що стареньким у стусанині лікарняних коридорів, м’яко кажучи, “вже не місце”. Радянський вислів “приходите через недельку” все ще діє. Але так хочеться навіть у свої 40 почуватися дитиною під батьківським крилом, хай йому вже і 80. Звичайно “руки ми не опустили”, а почали шукати Біляка. Знали про нього давно, але зустрічатися не було нагоди. Ми знали, що повинні його знайти, а він – доктор – професіонал і не відмовить. І ось ми тут. Перше, що вразило – це приміщення; не лікарня – а курорт: чистота, тишина, спокій і привітне усміхнене обличчя Степана Томовича. Лікування почалося вже з порогу – з доброго слова. А потім тато зразу ж дістав допомогу і успішно проходить курс лікування.

Лікування в клініці Біляка – це поєднання різних методик і відрадно, що такі, про які ми лише читаємо і взнаємо з різних “медіа” тут уже діють. Але все ж таки головне в цій, навіть не можна назвати – лікарні, бо це щось набагато світліше, добріше – це лікування відношенням – тут добре і світле все – і лікар, і медперсонал, і стіни увішані іконами, навіть кімната – затишна, як вдома.

Я – вчитель, працюю в школі з дітьми старшокласниками. Тож кожний день бачу і спостерігаю нашу молодь. Звичайно, багато хто з них бажає бути лікарем. Але навряд чи хтось з них готовий до цього, адже лікар – це не лише кабінет і білий халат – це цілитель не тільки тіла, а й душі. Він проживає частину життя пацієнта, не відділяючи її від свого. Хотіла б я привести за руку таких 2-3 своїх випускників до доктора Біляка – побачити, повчитися і задуматися: “А чи зможу я так?” А ідучи додому, попрошу Степана Томовича подарувати мені бодай маленьку збірочку його віршів і один з моїх уроків обов’язково буде присвячений творчості цього невгамовного патріота. Людина, яка в своїх творах признається в любові до своєї рідної землі – не може не бути високодуховною, недоброю, нещирою до всіх нас.
Уклін Вам дорогий докторе!

Хай Бог благословить Вас на многая і благая літ!!!

З повагою сімя Бобонич – Лендєл,
Міжгір’я – Іршава