Шановний Степане Томовичу.

П’ятнадцять років тому доля звела мене з Вами. З першої хвилини я відчув величезну довіру до Вас і допомога від Вас прийшла!!! Потім ви врятували мою дружину від невтішного вироку київських “корифеїв”.

У цьому році, коли знов прийшла біда, я не мав ні секунди роздуму. Маючи можливість використати всіх київських можливостей, я приїхав до Вас, Ваших рук і Вашого серця. Вам, людині багатогранній і неординарній, не хочеться говорити банальні слова. Банальність – доля примітивів. Ви багато чого досягли своєю працею і ще дуже багато планів і перспектив, які, без сумніву, будуть реалізовані. Ви, на відміну від багатьох, що красиво вдають, щиро і глибоко віруюча людина, тому я бажаю щоб Бог оберігав Вас від заздрості і лестощів, нещирості і користолюбства, брехні і зради.

Нехай посилає Бог Вам в оточення і супровід по життю честь і гідність, справжню дружбу і вірність, безкорисливу турботу і любов.

Величезна подяка Тамарі та Степану, які є не тільки сім’єю, а й помічниками та однодумцями!

Знайте завжди, що Ви, Степане Томовичу, для мене і для моєї родини – втілення всього найкращого, що може бути подаровано людині!

Г. Храновський, м. Київ. 16.08.11.
vidguk3