Вигляд пахових гриж

Вигляд пахових гриж

Пахові грижі– найбільш розповсюджена хірургічна патологія. Серед усіх гриж, на їхню долю приходиться понад 75% випадків. Близько 90% пацієнтів – чоловіки. По досягненні 55-60 років, пахові грижі знаходять у 45-60% представників сильної статі.

Вперше, ці грижі (кили) були описані ще у 1552 році до н.е. і вже тоді було зрозуміло, що без хірургічної допомоги усунути їх неможливо. На теперішній час, найбільш прогресивним методом лікування пахових кил є лапароскопічна герніопластика. Ця методика широко застосовується в клініці Біляка. Без розрізу, без ускладнень, але з незмінною ефективністю.

Анатомічні передумови

У всіх людей без винятку є цікаве анатомічне утворення: паховий канал. Його початок – внутрішнє пахове кільце – знаходиться у черевній порожнині.

Сам канал – це своєрідна шпарина довжиною 4-4,5 см між м’язами передньої черевної стінки. Закінчується він зовнішнім паховим кільцем, розташованим між ніжками косого м’язу живота у ділянці лобкової кістки. Через цей канал у чоловіків проходить сім’яний канатик, а у жінок – кругла зв’язка матки.

При підвищенні внутрішньочеревного тиску, вміст черевної порожнини може продавлювати внутрішнє пахове кільце і утворювати килу. В залежності від шляху, яким йде грижовий мішок, можуть утворюватися такі типи пахових кил:

  • Коса пахова грижа проходить через сам паховий канал та виходить під шкіру у паховій ділянці.
  • Коса пахово-мошоночна грижа йде далі та впадає у мошонку.
  • Пряма пахова грижа продавлює задню стінку пахового каналу і йде, так би мовити, навпростець.
  • Комбіновані грижі – це варіант, коли на одній стороні одночасно спостерігаються два чи більше грижових мішки, не пов’язаних між собою.

    Пряма пахова грижа

    Пряма пахова грижа

З’являтися пахові грижі можуть з однієї чи обох сторін. Можуть вправлятися, але й защемлюються досить часто.

Діагностичні заходи

Для встановлення  діагнозу пахової грижі не треба багато часу. Кваліфіковані хірурги клініки користуються власним досвідом, інструментальними засобами та підтверджують діагноз грижі:

  • Детально опитують пацієнта про обставини появи грижі.
  • При огляді знаходять зовнішні грижові ворота.
  • Часто вдається промацати вміст грижового мішка.
  • УЗД допомагає визначити більш точне розташування внутрішніх органів, віднайти внутрішньостіночні пахові грижі (які не виходять через зовнішнє пахове кільце).
  • Якщо доцільно, проводиться комп’ютерна томограма.

Дані, отримані за допомогою ультразвуку та КТ, дуже важливі для планування ходу лапароскопічної герніопластики: вони дозволяють врахувати всі індивідуальні особливості пацієнта.

Показання до лікування

Багато хто вважає, що поки розміри грижі не створюють дискомфорту, на неї можна не звертати уваги. Але треба розуміти, що планове хірургічне втручання – безпечна і малоінвазивна процедура.

А ось коли грижа защемиться, доводиться видаляти великі об’єми кишківника, який можна було б врятувати, якщо зробити лапароскопічну герніопластику заздалегідь.

Тому будь-яка пахова грижа, навіть така, що вправляється, є показом для хірургічного втручання. Коли ж вона защемлюється, то від швидкості та професійності операції залежить життя людини.

Підготовка до герніопластики

В клініці Біляка застосовують найменш травматичну методику – лапароскопію. Це дозволяє у більшості випадків уникати загальної анестезії.

Типові місці проколів для лапароскопічної герніопластики

Типові місці проколів для лапароскопічної герніопластики

Тому суворих обмежень щодо харчування не передбачається.

Зазвичай проводяться такі обстеження:

  • Клінічний аналіз крові та сечі.
  • Дослідження системи згортання.
  • Біохімія крові.

Втручання проводиться на вмісті черевної порожнини, тому заздалегідь виключаються продукти, котрі можуть спровокувати надмірне газоутворення. Напередодні втручання ставиться очисна клізма.

Хід втручання

Лапароскопічна герніопластика пахової грижі починається з трьох проколів на передній черевній стінці, через які заводяться інструменти, джерело світла та відеосенсор. Зображення транслюється на монітор, тому хірург може візуально контролювати весь перебіг втручання.

Схема розрізу очеревини

Схема розрізу очеревини

Після цього виконуються наступні кроки:

  1. Операційне поле ретельно оглядають, знаходять грижові ворота.
  2. По напівколу розрізають очеревину, котра задіяна у грижовому мішку.
  3. Обережно відокремлюють від грижового мішка судини та вміст пахового каналу (сім’яний канатик чи круглу зв’язку матки).
  4. Віднаходять всі структури, котрі утворюють паховий канал та визначають місце, де буде кріпитися зміцнююча сітка.
  5. З клапотя спеціальної поліпропіленової сітки вирізають необхідної форми латку та заводять її до черевної порожнини через один з отворів.
  6. Лапароскопічним степлером фіксують сітку до міцних структур: зв’язок, лонної кістки, апоневрозів м’язів живота.
  7. Розріз очеревини над зафіксованою сіткою ушивається.
Етап зашивання очеревини

Етап зашивання очеревини

Наприкінці проводиться ретельний огляд операційного поля на предмет надійності гемостазу, інструменти виводяться з черевної порожнини. Самі проколи закриваються лейкопластирними пов’язками або ушиваються одним-двома швами.

Після такої операції, міцна сітка утворює непроникну перепону і тому рецидиви пахової грижі майже ніколи не зустрічаються.

Особливості лікування в клініці

В Ужгородському Духовно-медичному центрі велика увага приділяється комфорту та затишку для пацієнтів. Кожна людина отримує індивідуальну палату готельного типу та забезпечується харчуванням з органічних продуктів.

Організовується окремий сестринський пост та спостереження з боку кваліфікованого лікаря на весь час перебування пацієнта в стаціонарі.

Висока професійність фахівців підтримується завдяки регулярним стажуванням у кращих клініках США та Європи. Тому лапароскопічне лікування пахової грижі в клініці Біляка триває не більше години, а перебування на стаціонарі становить близько двох діб.

Вартість операції: 13500 грн.** Вартість операції включає в себе забезпечення пацієнта на стандартний період перебування в клініці, а саме:

  • стандартне обстеження пацієнта
  • консультації спеціалістів
  • медикаментозне та хірургічне забезпечення
  • цілодобовий нагляд лікаря
  • індивідуальний медсестринський пост
  • перев’язки і всі медсестринські маніпуляції
  • харчування
  • перебування в клініці