Патологія, яка винесена в назву статті, зустрічається, як у чоловіків, так і у жінок. Та все таки, у пацієнтів чоловічої статі – у 3-4 рази частіше ніж у жіночої. Сечовий міхур є тим органом у чоловіків, що найбільш часто уражається з усіх органів сечостатевої системи і становить 30-50% пухлин цієї системи і 1,5-3% до загального числа злоякісних пухлин.Рак сечового міхура частіше всього зустрічається у віці від 40 до 6о років, тобто, у працездатному віці.

Відомо, що виникнення раку сечового міхура пов’язано з палінням. Мабуть, це і пояснює різницю в захворюваності чоловіків і жінок. Правда, ця патологія може виникнути і під дією хімічних та біологічних канцерогенних факторів. Одними з них є фарби. Їх використання розповсюджене не тільки в промисловому виробництві, але і в побуті. Не буду зупинятися на інших хіміко-біологічних факторах. Від них нам уберегтися важко. Але не можу не згадати передракові захворювання сечового міхура. До них відносяться цистити та поліпи, тобто доброякісні пухлини. Але ракове ураження сечового міхура може виникнути і за рахунок раку сусідніх органів, і в першу чергу простати та кишківника.

У моїй практиці було декілька таких пацієнтів. Один із них – викладач неорганічної хімії, який у мене, студента медфаку, вів практичні заняття. Вік його – 80 років, ракова пухлина простати проросла в сечовий міхур. Діагноз – рак сечового міхура був помилковим, і тільки гістологічне дослідження виявило рак простати. Безумовно, що лікування раку сечового міхура і простати відмінні.

Лікування раку сечового міхура: клінічні випадки

Не можу не зупинитися на двох пацієнтах, які поступили до мене в запущеному стані декілька років назад і не тому що не зверталися до лікарів. Пацієнт І., 60 років, протягом року лікувався, як не дивно, у онколога з приводу хронічного простатиту. На той час ультразвукового обстеження у нашій області ще не було. Діагноз рак сечового міхура був поставлений за допомогою рентгенологічного обстеження та підтверджено цистоскопічно. Під час проведення оперативного втручання виявлено рак товстого кишківника з проростанням у сечовий міхур. Нажаль, було зроблено паліативну операцію – цистостомію, тобто, в міхур над лоном вшито дренажну трубку, через яку сеча відводилась із сечового міхура. Ні хворий, ні родичі не нарікали на лікарів, не вимагали їх покарання та відповідних компенсацій.

Хвора, М. 62 роки, звернулась у Духовно-медичний центр, оскільки не отримала допомоги від декількох державних медичних установ, звертаючись до них протягом двох років. Консультували її урологи районної та обласної лікарень, онкодиспансера, обстежували “узісти”. Уже традиційне обстеження, до якого відносяться скарги, анамнез та об’єктивні данні надало нам підстави запідозрити рак сечового міхура. У хворої мала місце періодична поява крові в сечі. Наші підозри були підтверджені з допомогою ультразвуку. У діагнозі рак сечового міхура сумніву не було. Пухлина, немалих розмірів, знаходилася в ділянці верхівки сечового міхура. Таке розміщення пухлин, не передбачає труднощів при проведенні оперативного втручання. Після додаткового лабораторного обстеження пацієнтку взято на операцію. І тільки під кінець виділення і резекції пухлини в межах здорових тканин, встановлено, що пухлина проростає в сечовий міхури з ділянки ілеоцекального кута. Зробити резекцію цієї ділянки кишківника не дозволяв стан хворої. Закінчено оперативне виділення і видалення пухлини із сечового міхура і, згідно рекомендації онколога, виведено пухлину в рану і зроблено єюностому, відведено трубкою вміст тонкого кишківника.

Оскільки, медицина повинна бути профілактичною, то і в межах короткої популярної статті, слід зупинитися на факторах ризику. До них відносяться: 1. Вік. З віком збільшується ризик виникнення раку сечового міхура. Правда, це захворювання може виникнути в будь-якому віці та рідко зустрічається у віці до 40 років.

2. Стать і куріння. Мабуть, за рахунок останнього рак сечового міхура зустрічається у чоловіків частіше ніж у жінок. Згідно статистики, у нашій країні курить кожен другий представник чоловічої статті, а жіночої – кожна десята. Правда, ще немає даних що до трансвеститів.

3. На впливі канцерогенних речовин різного походження зупинятися не буду. Це може бути окремою темою.

4. Онкологічні захворювання в анамнезі теж відносяться до факторів ризику.

5. Рак сечового міхура зустрічається у людей, близькі родичі яких мали це захворювання, хоча це відбувається досить рідко. Та і ті, котрі перенесли захворювання на рак, ризикують появою рецидивів, які все-таки в медичній практиці зустрічаються досить часто.

6. Інфекції сечостатевої системи підвищують ризик розвитку раку сечового міхура. На це повинні зважити пацієнти з частими запаленнями сечового міхура.Років чотири тому, до мене звернувся пацієнт В. 54 роки, з макрогематурією, яка появилася вперше. Та протягом п’яти років його турбували дизуричні явища. Сечився часто, 1-2 рази вставав уночі. Звертався до лікарів по місцю проживання. Призначали антибіотики, які на деякий час допомагали. При обстеженні у пацієнта виявлено пухлину сечового міхура діаметром 6 см. Традиційним оперативним шляхом, з резекцією сечового міхура, пухлину видалено. Пацієнт регулярно проходить огляд у нашій клініці. Слава Богу, рецидиву захворювання не виявлено. Клінічний прояв пухлини сечового міхура у цього пацієнта є майже типовим для раку сечового міхура. І, як бачите, кровотеча є основним проявом цього підступного захворювання та, нажаль, не завжди своєчасним, але таким, що змушує хворих звернутися до лікаря.

Для успішного лікування раку сечового міхура необхідно вияснити тип пухлини і в залежності від нього та розповсюдженості ракового процесу вибрати оптимальний варіант лікування. Виділяють такі типи раку сечового міхура.

Сечотеліальна карцинома – перехідно клітинний рак виникає в клітинах слизової сечового міхура, лоханки та сечоводів. Ці клітини розширюються при повному сечовому міхурі, і зменшуються при спорожнілому. Із них може утворитися ракова пухлина і в лоханці, і в сечоводі та метастазувати в сечовий міхур. Пригадую 78 річну хвору В., яку я оперував по причині раку нирки. та десь через рік, коли у хворої появилися скарги дизуричного характеру, шляхом цистоскопії виявлено пухлину, яка виходить із вічка сечоводу, вірніше його термінального відділу, залишеного при нефректомії. Зроблено операцію – резекцію сечового міхура з видаленням культі сечоводу. На розрізі останнього, розширеного, виявлено пухлину. Хвора прожила ще 4 роки.

Плоскоклітинний рак утворюється в сечовому міхурі із плоских клітин, які з часом можуть перетворюватися на злоякісні в результаті інфекції і їх подразнення. Цей різновид раку сечового міхура часто зустрічається в країнах де поширена специфічна паразитарна інфекція, така як шистоматоз, хоча не виключено, що і паразити нашої місцевості можуть сприяти раковому переродженню плоских клітин.

Третій тип раку сечового міхура – аденокарцинома, починається в залозистих клітинах сечового міхура. Аденокарцинома – рідкісний тип раку сечового міхура і зустрічається у 2% від загальної кількості урологічних захворювань.

Для чого потрібна така верифікація раку сечового міхура? Від характеру пухлини залежить лікування і, в першу чергу, хіміотерапія. До останніх років урологи, принаймні країн СНД, не придавали великого значення характеру раку сечового міхура. Основним завданням були – раннє виявлення та оперативне лікування. Сьогодення вимагає уточнення характеру пухлини ще до призначення лікування, в тому числі і оперативного, шляхом біопсії за допомогою цистоскопії, а якщо така неможлива – цитології.

На діагностиці, лікуванні та профілактиці раку сечового міхура зупинятися не буду, адже ці методики випливають із тексту прочитаної статті і надіюся, що вони зрозумілі не тільки лікарям, але і постійним читачам нашого сайту. Та все-таки не можу не наголосити на позитивних довгострокових результатах внутрішньоміхурового введення вакцини уро-БЦЖ.

Впровадження в лікування цього препарату, у переважній більшості оперованих хворих при неінвазивних пухлинах, не дозволяє захворюванню рецидивувати. .

Степан Біляк