Шановні читачі, за останній період пишу про захворювання, з якими часто звертаються в нашу клініку пацієнти, оскільки їх не влаштовують пропоновані їм методики лікування тих чи інших спеціалістів. До таких відносяться й хворі з кістами нирок.

Слід відзначити, що кіста, а точніше сказати – кісти, є досить поширена патологія нирок, яка представляє собою об’ємний утвір різної величини та форми, наповнений рідиною. Ця рідина може бути як різного кольору, так і різної консистенції.

Кісти нирок поділяють на вроджені та набуті. Під впливом будь якого фактора, під час внутріутробного розвитку плода, при закладці нирок, утворюється кіста. Дитина з нею уже народжується.

Набуті кісти з’являються в нирці, а то і в обох, на різних етапах життя. Причиною їх можуть бути захворювання нирок, які супроводжуються запальними процесами: піелонефріти, сечокам’яна хвороба, туберкульоз, пухлина, інфаркт, гематома. Більшість сучасних дослідників визнають, що на утворення кіст нирок впливають шкідливі хімічні факторів, консерванти продуктів, антиоксиданти та медикаментозні препарати. І це мабуть дійсно так, бо виявленні кісти у нирках, явище часте. Діагнозом – кіста нирки, тепер нікого не здивуєш і не налякаєш. Та і немає потреби когось лякати, хоча і ця, на перший погляд, мало загрозлива патологія, може привести до цілого ряду ускладнень, які можуть бути роковими. До них відносяться: гіпертонічна хвороба, нагноєння, розриви…

Кісти, розташовані по периферії паренхіми нирки, можуть турбувати людину тоді, коли збільшуються в об’ємі і досягають великих розмірів, тобто, 5, 10 см., а то і більше. Якщо кіста розташована в середині паренхіми нирки, а то і парапельвікально, в ділянці миски, то наступає не тільки часткове знищення нирки, але і затруднення нею сечовиділення, що приведе до гідронефрозу та ниркової недостатності. Мені доводилося оперувати таких хворих, і не так уже й рідко. Такі кісти дають про себе знати своїм носіям. Їх турбують болі в ділянці нирки, підвищення артеріального тиску, головні болі, слабкість, стомлюваність, зниження працездатності, і не тільки фізичної, але і розумової. Та чи мала кількість людей і не догадуються, що в їхніх нирках чи нирці є таке утворення, як кіста. У частині з них виявляли цю патологію тільки при розтині, хоча помирали вони в похилому віці. Теперішнім часом, кожна людина, яка відвідала УЗД кабінет, знає достеменно чи є в її нирках кіста, чи немає. Правда, це відбувається тільки тоді, коли УЗД дослідник дивиться усі органи черевної та позачеревної порожнини. Я можу навести десятки прикладів, коли при такому підході, виявив, не хочеться писати випадково, пухлини нирок, сечового міхура, простати, камені жовчного міхура. До речі, перед тим, як брати хворого на операцію, якому здавалось би немає потреби проводити ультразвукове дослідження (пахова грижа), виявлено рак нижнього полюса нирки. Безумовно, що операцію – герніотомію було відмінено, а зроблено видалення пухлини нирки.

Подібним чином, було виявлено пухлину кісти нирки лікарем ультразвукового дослідження шпиталю інвалідів, учасників війни та ліквідаторів Чорнобильської аварії Катериною Павлишинець. До речі, Катерина Михайлівна є однією із перших фахівців ультразвукової діагностики. Пацієнт, у якого виявлено пухлину кісти нирки, ще до УЗД уже побував на комп’ютерному обстеженні і там цієї пухлини не виявили. Та на УЗД-світлині виглядає вона, як мистецький утвір. Нажаль, такими мистецькими дорогоцінностями, а обійдеться вона пацієнту дорого, краще не володіти. Цей діагностичний факт і послужив причиною написання цієї статті. Бо велика доля шкоди здоров’ю, припадає на кісти – мішки з рідиною.

Окрім поодиноких, вони можуть бути і множинні, тобто, в одній, або в обох нирках є по декілька кіст. Якщо одна кіста може спричинити шкоди хворому, то множинні цю вірогідність примножують. Все, що стосується поодиноких кіст, притаманне і множинним. На особливу увагу заслуговує полікістоз нирок. Це захворювання спадкове і супроводжує людину від дня її народження і до кінця життя. Ще коли я був студентом нам було відомо, що людина, яка має полікістоз нирок, доживає до 40 – 45 річного віку. Ми цих хворих бачили. Давали їм знати про себе ці, безліч кіст, починаючи з 30 – 40 річного віку. В цьому віці кісти досягали великих розмірів і були помітні оку та визначались пальпаторно. Це і спонукало хворих звернутися до лікаря. Приводили вони до атрофії ниркової тканини і термінальної стадії ниркової недостатності. У багатьох пацієнтів ми проводили оперативні лікування, які зводилися до видалення великих та ігніпунктури малих доступних кіст, бо вони мали розповсюдження по всій товщині ниркової паренхіми. Таким чином, вдавалося зменшити тиск безлічі кіст на ниркову тканину і, хоч тимчасово, дещо покращити функцію нирки. Часто такі втручання я проводив одночасно на обох нирках. Такі хворі були у мене на диспансерному обліку. Деякі з них доживали до 70 річного віку.

Теперішнім часом діагностика полікістозу можлива ще у внутріутробному періоді. Знаючи про генетичну природу полікістозу нирок і медики, і батьки сприяють ранньому виявленню і лікуванню цієї недуги. Це дає помітні кращі результати. Вік таким пацієнтам значно продовжений.

З часу виявлення полікистозу нирок застосовуємо окрім оперативного консервативне лікування, яке зводиться до боротьби з інфекцією, хронічною нирковою недостатністю та гіпертонію. У термінальних стадіях ниркової недостатності за останні роки вдаються до хронічного гемодіалізу. Розроблені і покази до трансплантації нирки. Нажаль, у нашій країні ця операція зведена майже нанівець. І винні в цьому наші законодавці.

В теперішній час досить широко застосовують черезшкірні пункції кіст під контролем УЗД. Правда, такою методикою лікування кіст нирок у нашій області займаються не фахівці урологи, а лікарі ультразвукової діагностики. Практично цю маніпуляцію, хоча її можна назвати і операцією, вони проводять в умовах розміщення ультразвукового апарату, а не операційної. Таким чином є велика загроза для інфікування кісти нирки. Та на це досить легко дають згоду пацієнти, оскільки ця методика не потребує застосування наркозу. Проводиться вона під місцевою анестезією. Мені доводилося в ургентному порядку проводити оперативне лікування нагноєних кіст, величина яких досягала 10 см в діаметрі. Вмістом інфікованої кісти був густий гній.

Ще в 90-ті роки минулого століття я впровадив в свою практику видалення кіст оперативним шляхом, застосовуючи лапароскопічну технологію. Рахую, що така операція в наш вік повинна рахуватися сучасною та радикальною, з обов’язковим гістологічним дослідженням кісти.

Не буду описувати технологію проведення лапароскопічного оперативного лікування кіст нирок, оскільки вона наведена на окремій сторінці нашого сайту. Нагадаю вам тільки про її переваги над іншими методами лікування кіст нирок. До них відносяться : мала травматичність, хороший косметичний ефект, малий ризик нагноєння рани та розвитку процесу злук, значно скорочений термін перебування хворого на лікарняному ліжку та реабілітаційного періоду… Не можу не наголосити, що оперативне лікування кіст нирок із застосуванням традиційних розрізів є анахронізмом. До нього можуть вдаватися тільки ті лікарі, які забули про клятву Гіппократа – не шкодь.

Не можу не звернутися до хворих з одно- та множинними кістами нирок, а також полікістозом, з пропозицією скористатися хоча б безкоштовною консультативною допомогою у нашому Духовно-медичному центрі, почути наші рекомендації та зробити свій вибір.

Степан Біляк,

Заслужений лікар України