Сечокам'яна хвороба

Сечокам’яна хвороба

Сечокам’яна хвороба – друга за частотою урологічна патологія (після інфекційних захворювань). У середовищі медиків це захворювання нирок називається уролітіаз (грец. uron – сеча і lithos – камінь).

Залежно від регіону ймовірність появи хвороби коливається від 0,5% (Швеція) до 4,8% (Киргизія) на 10 тис. населення. Дуже рідко знаходять камені в нирках у жителів ПАР, Ісландії, Японії. Поширена сечокам’яна хвороба нирок серед мешканців Балканських країн, Ірану, Середньої Азії та Індії.

Причини розвитку

Появу каменів у нирках пов’язують з впливом факторів навколишнього середовища та харчування:

  • підвищений синтез вітаміну D в шкірі під впливом надлишкового сонячного ультрафіолету і, з другого боку – його недостатність;
  • недостатнє надходження молочних продуктів і якісної води з харчуванням;
  • незбалансованість мінерального складу води для пиття в окремо взятому регіоні (надлишок солей кальцію, брак кремнію та ін.);
  • медикаментозні причини (передозування кальційвмістних медикаментів);
  • малорухливий спосіб життя.

В нирках камені (конкременти) знаходять у людей 30-55 років. Нирки чоловіків більш часто вражаються уролітіазом, однак коралоподібні камені, частіше знаходять у представниць прекрасної половини людства. Така форма конкрементів часто пов’язана з аномалією мискової системи (додаткова балія).

Спадковість також впливає на сечокам’яну хворобу нирок. Сімейні випадки тубулопатій (порушення роботи канальців нирки через вроджену ферментну недостатність), часто викликають уролітіаз.

Більше схильна до патології права нирка. Двостороннє ураження зустрічається у 15-30% хворих.

Механізм формування каменів у нирках

Механізм формування каменів у нирках

Механізм формування каменів у нирках

Сечокам’яна хвороба розвивається через порушення колоїдного балансу сечі. У нормі, сеча це – перенасичений розчин. Від випадіння осаду мінеральних солей сечу оберігають полісахариди (мукополісахариди). При недостатній їх концентрації з’являється ядро (міцела) конкременту, так званий його зародок.

Первинною основою, навколо якої з’являється міцела, здатні стати фрагменти фібрину, невеликий згусток крові, осад та ін. Надалі доля каменю залежить від рН сечі і колоїдних структур.

Камені в нирках складаються з мінеральних відкладень, змішаних з органічними речовинами. Вид конкременту залежить від переважання солей, що виділяються з сечею. Основні види каменів:

  1. Оксалатні камені. Найчастіший різновид. Зустрічається при рН сечі 5,1-5,9. Провокуються зниженим вмістом солей магнію у воді та їжі, запальними процесами в нирках.
  2. Фосфатні камені. Появу пов’язують з розладом роботи паращитовидних залоз. Їх гіперфункція порушує реабсорбцію фосфатів і викликає формування кристалів.
  3. Уратні камені. Їх частка – 25% серед ниркових конкрементів. З них, 97% складаються з сечової кислоти, 3% – з її солей.

Зустрічаються більш рідкісні цистинові, холестеринові камені. Їх розвиток має виражений спадковий характер і відноситься до генетичних захворювань.

Клінічні прояви сечокам'яної хвороби

Клінічні прояви сечокам’яної хвороби

Клінічні прояви

Сечокам’яна хвороба негативно позначається на стані нирок, найбільша шкода завдається саме конкрементом. Нефролітіаз призводить до:

  • хронічного асептичного запального процесу;
  • витончення паренхіми нирки, пролежнів;
  • порушення відтоку сечі;

Для хворих, найсерйозніший симптом сечокам’яної хвороби – нестерпний біль. Викликається подразненням внутрішньої стінки сечоводу гранями каменя. Він може бути постійним і скороминущим, тупим і гострим. Ниркова колька при уролітіазі зустрічається в 90% випадків і потребує невідкладної допомоги через виражений больовий синдром.

При нирковій коліці біль виникає без видимих причин. Епіцентр ­– з одного боку. Поширюється по ходу сечоводу у нижню частину живота, пах. Тривалість – від декількох хвилин до доби і більше.

Задіюються вегетативні відділи нервової системи, тому коліка може супроводжуватися парезом кишечника. Небезпеку становить рено-ренальний рефлюкс, здатний призвести до гострої ниркової недостатності.

Кров у сечі виявляється в 92% випадків ниркової коліки.

Дизуричні явища виникають при перекритті каменем сечовивідних шляхів. Іноді, кількість виділяємої сечі може збільшуватися, що здатно призвести до помилкової діагностики циститу. Тривала обтурація призводить до гідронефрозу нирки.

Якщо приєднується інфекція, йде мова про піурію. Цей симптом зустрічається у 90% хворих на сечокам’яну хворобу.

Діагностика сечокам’яної хвороби

Урографія як метод діагностики сечока'мяної хвороби

Урографія як метод діагностики сечока’мяної хвороби

Для точної діагностики в ужгородському Духовно-медичному центрі використовується найсучасніше обладнання. Лікарі проходять стажування в розвинених країнах Європи та США. Тому в клініці Біляка здатні забезпечити світовий рівень діагностичних і лікувальних заходів.

Достовірний діагноз виставляється на основі аналізу симптомів, об’єктивної картини, що спостерігається у конкретно взятої людини. Крім лікарського огляду, велике значення мають інструментальні методи досліджень. Цінні дані надають:

  • розгорнуті аналізи крові і сечі;
  • оглядова урограма;
  • екскреторна урографія;
  • радіоізотопна реносцинтіграфія;
  • рентгенологічні методи (КТ, МРТ).

Ретельне обстеження необхідне, тому що в 25% випадків уролітіазу, хвороба має симптоми, схожі з гострим апендицитом, холециститом, перфоративною виразкою шлунку, непрохідністю кишечника, гострим панкреатитом, позаматковою вагітністю.

Неякісна діагностика може призвести до того, що лікувальні заходи підуть не в тому напрямку і буде втрачено цінний час.

Лікувальні заходи

У першу чергу, лікування сечокам’яної хвороби має бути націлено на усунення негативного впливу каменю на нирку і супутнього запального процесу.

Потрібна тривала і комплексна корекція електролітного дисбалансу, запальних змін, профілактика нападів ниркової коліки. Консервативні методи мають широкий вибір способів і засобів. Але лише поки уролітіаз протікає без ускладнень.

Якщо приєднується порушення відтоку сечі (гідронефроз, пієлонефрит), тоді єдиним методом лікування є хірургічний.

Використання передових методик і сучасного обладнання, дає змогу в клініці Біляка проводити лапароскопічне видалення конкременту при сечокам’яній хворобі.

.

Використання фітотерапії у лікуванні сечокам'яної хвороби

Використання фітотерапії у лікуванні сечокам’яної хвороби

Цей метод безпечний, не потребує розрізів і тривалого відновного періоду. Після видалення каменю, буде потрібна профілактика рецидивів, з якою допоможе впоратися фітотерапія. Широке застосування лікарських рослин – ще одна особливість Духовно-медичного центру.

В клініці Біляка успішно застосовується озонотерапія. Цей фізіотерапевтичний метод сприяє нормалізації обмінних процесів, що значно зменшує вірогідність розвитку рецидивів. Так, в комплексі досягнень науки з народним досвідом, з’являється можливість повністю вилікувати сечокам’яну хворобу.