Розташування апендикса в організмі людини

Розташування апендикса в організмі людини

Біля початкового відділу товстого кишківника людини розташовується невеликий орган, назва якого походить від латинського «appendix vermiformis». Дослівно – червоподібний відросток. У побуті більше прижився саме латинський термін – апендикс.

Медики інколи називають його «мигдаликом черевної порожнини». Цей відросток багатий лімфоїдною тканиною, бере активну участь у системі імунітету. У спокійному стані, його присутність абсолютно непомітна, але запалення апендикса несе пряму загрозу життю людини.

Статистично, така ситуація виникає приблизно у 7% людства. У абдомінальній хірургії, операція з приводу апендициту, займає лідируючі позиції за частотою. Вперше така операція була проведена в 1884 році, в Англії. Сучасний стандарт – лапароскопічна апендектомія, яка веде свою історію з 1983 року.

Анатомічні особливості

Червоподібний відросток знаходиться на самому початку товстого кишківника, відходить від купола сліпої кишки. Довжина варіюється від 2 см до 20 см, у середньому – 9 см. Ширина біля основи – від 5 до 10 мм. Обсяг порожнини – 0,1 (!) мл, весь вільний простір займають лімфатичні бляшки підслизового шару.

Апендикс має свою брижу, добре постачається кров’ю. Проекція на передню черевну стінку припадає на праву клубову область у переважної більшості людей. Але можливі і нетипові варіанти розташування апендикса, які мають значення для хірурга.

Варіанти розташування апендикса

Варіанти розташування апендикса

Найбільш часто зустрічаються варіанти:

1. Низхідний напрямок (відзначається у 40-45% людей).
2. Латеральний (17-20%).
3. Висхідний (13%).

Найбільші проблеми у діагностиці та лікуванні створює останній варіант. Таке розташування апендикса, при його запаленні, легко сплутати з патологією печінки, нирок. Про це повинні пам’ятати не тільки хірурги, але й лікарі всіх спеціальностей. Хід операції теж трохи змінюється, апендектомія проводиться ретроградним способом.

Причини розвитку та динаміка

Остаточно, суперечки про фактори, що призводять до патології, не вщухли.

У хірургічній практиці прийнято вважати, що гострий апендицит – це неспецифічне інфекційне захворювання, із залученням у запальний процес підслизового, серозно-м’язового шарів, схильне до поширення на прилеглі органи і тканини і некрозу стінки самого відростка.

.

Запалення апендикса

Запалення апендикса

Запалення починається з внутрішньої сторони, на верхівці відростка (апікальний відділ слизової оболонки). Стадії захворювання наступні:

1. Флегмонозний апендицит.
2. Гангренозний.
3. Ускладнений.

Флегмонозний характер перебігу призводить до швидкого поширення гнійного процесу на весь апендикс. Паралельно розвивається порушення мікроциркуляції, що призводить до гангренозного запалення. При переході в гангренозну стадію, зникає біль (гинуть нервові закінчення).

Стінка заповненого гноєм апендикса перфорується, вміст виливається в черевну порожнину, що призводить до тяжкого перитоніту. Прогноз у таких випадках сумнівний.

Аномальний перебіг може призводити до розвитку апендикулярного інфільтрату. У цьому випадку стінка відростка не проривається. Перифокальне запалення призводить до утворення навколо апендикса конгломерату з очеревини. Таким шляхом організм прагне відмежувати запалену ділянку від інших органів.

Кожен випадок має свої особливості, пов’язані з реактивністю організму, розташуванням та проходженням відростка, супутніми станами та ін. Тому будь-яка апендектомія унікальна в своєму роді.

Клінічні прояви та діагностика

Класичні симптоми апендициту зустрічаються в 60% випадків. Решта 40% протікають атипово. Тому будь-який біль у животі потребує консультації професіонала. На питання, які цікавлять, можна отримати компетентну відповідь, скориставшись сервісом на сайті.

Симптоми гострого апендициту

Симптоми гострого апендициту

Приводом для негайного звернення до лікаря є наступні ознаки:

• біль у епігастрії, що виникла на тлі гарного самопочуття;
• супутня нудота, одно-дворазова блювота, яка не дає полегшення;
• переміщення болю з верхньої частини живота через 4-8 годин у правий бік;
• на початку – невисока (субфебрильна) температура.

Це – старт захворювання. Вже на цій стадії, досвідчений і кваліфікований хірург запідозрить апендицит. Навіть при негативних симптомах подразнення очеревини. Аналіз крові зазвичай показує збільшення числа лейкоцитів, помірне прискорення ШОЕ.

Неоднозначно проявляється ускладнений апендицит. Він може маскуватися під отруєння, кишкову інфекцію, панкреатит, холецистит і т.п. Клінічний аналіз крові в такому випадку малоінформативний. Більше даних нададуть біохімічні дослідження, але на них потрібен час.

Тому так важливий серйозний підхід до якісної і швидкої діагностики апендициту. При цьому, крім досвіду хірурга, значення має арсенал діагностичних методик, які він має змогу використовувати.

Лікарі клініки Біляка регулярно стажуються в клініках Європи і США, опановують новітні діагностичні напрацювання світової медицини. Сучасне обладнання, яким оснащена клініка, дозволяє застосовувати передовий досвід і проводити достовірну та швидку діагностику абдомінальної патології, у тому числі апендициту.

.

Метод лапароскопічної апендектомії не залишає шрамів на тілі людини

Метод лапароскопічної апендектомії не залишає шрамів на тілі людини

Додаткові методи, які дозволяють не втратити час і визначитися з діагнозом:

  • УЗД черевної порожнини, заочеревинного простору і малого тазу;
  • іригоскопія;
  • комп’ютерна томограма;
  • лапароскопія.

Останній метод має найбільше діагностичне значення, оскільки здатний дати візуальну картину всього, що відбувається в черевній порожнині. Крім того, надає можливість відразу провести лапароскопічну апендектомію без додаткової підготовки і втрати часу.

Методи лікування

Тільки хірургічне. Поширеність захворювання призводить до того, що чимала частина населення має характерний косий шрам у правій клубовій області. Лапаротомічний доступ довго служив медицині, але тепер його впевнено витісняє лапароскопічна методика. Вона скорочує час операції, зводить нанівець післяопераційні ускладнення, захищає тіло від шрамів.

Для лапароскопічної апендектомії не потрібні розрізи. Через проколи вводяться інструменти, діаметром до 1 см. Цей метод – візитна картка ужгородського Духовно-медичного центру. Для успішного застосування такої техніки є і кваліфікований персонал, і відповідне обладнання.

.

Тривалість апендектомії (30 хвилин) і післяопераційного періоду (2-3 доби) у клініці Біляка унікально скорочені. Таких видатних результатів вдається досягти завдяки професіоналізму персоналу та індивідуальному підходу до кожного пацієнта.